Afleveringen

  • Що таке український танець? А народний? І чи зберіг хтось автентичну танцювальну традицію? Чи маємо ми власну школу балету та коли в Україну прийшов сучасний танець?

    На ці питання відповідає хореографка і дослідниця танцю Світлана Олексюк. Ви слухаєте четвертий епізод спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ.

    ▫️Що таке MOТ?
    «Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

  • «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова, мабуть, досі залишаються ключовим фільмом доби українського поетичиного кіно. Стрічка відкрила світу актора Івана Миколайчука та оператора Юрія Іллєнка, які згодом продовжили традицію метафоричності та образності у своїх режисерських роботах. Фільми цієї течії були відповіддю радянському реалізму під час «хрущовської відлиги» в 1960-х.

    Радянська цензура стала й основною причиною заборони показів художніх фільмів з яскраво вираженою алегоричністю. Засобами поетичного кіно режисери критикували режим, показували традиції та звичаї українського народу, а також винаходили свою кіномову, яка була нашою «Новою французькою хвилею».

    Що ж такого феноменального створили представники поетичного кіно? Чому в епоху гласності 1990-х не вдалося відтворити цю течію? Чи можуть тогочасні фільми бути аполітичними і, зрештою, які стрічки варто подивитися, щоб краще зрозуміти ту добу?

    Шукаємо відповіді у цьому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для артпроєкту МОТ («Модуль тимчасовості») разом з режисеркою і сценаристкою Марисею Нікітюк («Коли падають дерева») та кінодослідником і режисером Стасом Битюцьким («Нетерпимість»).

    ▫️Що таке MOТ?
    «Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

  • Zijn er afleveringen die ontbreken?

    Klik hier om de feed te vernieuwen.

  • Як сталося, що здебільшого митці, котрі ніби-то очолювали російський авангард 1914-1922 років, насправді були українцями? І чому світові музеї та дослідники мистецтва ніколи не звертали на це увагу? А головне — навіщо Росія так активно присвоювала собі українських художників, хоча їй навряд чи бракувало своїх?

    Про це у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ запитуємо історикиню мистецтва та журналістку Оксану Семенік. Вона активно займається деколонізацією і зокрема веде у Твіттері англомовний канал Ukrainian Art History, де знайомить з українськими художниками та художницями.

    Завдяки її, наприклад, музей Метрополітен у Нью-Йорку визнав Іллю Рєпіна та Архипа Куїнджі українськими, а також перейменував картину Едґара Деґа «Російські танцівниці» на «Танцівниць в українському вбранні».

    ▫️Що таке MOТ?
    «Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

  • Український орнамент, вишиванка та етніка знову в тренді. І це породжує як героїв, так і антигероїв.

    Де межа між популяризацією культурної спадщини, осучасненням і переосмисленням традиційного, а де нерозуміння контексту, спекуляція і знищення? Як Олена Пчілка популяризувала вишиванки? Де шукати інформацію про етноодяг і його особливості? Яка різниця між вишиванкою та вишиваною сорочкою? Чому варто робити копію власної старовинної сорочки? Чи несе сучасна вишивка цінність? Що варто знати і робити, якщо ти дизайнер чи бренд і хочеш випустити речі з орнаментом чи вишивкою?

    Говоримо про етичний аспект використання етноодягу в новому епізоду нашого подкасту, присвяченого феноменам української культури. Гостя цього випуску — Ярина Сізик, фольклористка, учасниця гурту «Щука-риба», авторка етнографічного телеграм-каналу «Етнографічні історії Сізо Сізенко».

    ▫️Що таке MOТ?
    «Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/.

  • Микола Лисенко — людина, яка заклала фундамент української академічної музики — навчався в одному із провідних музичних вишів свого часу — консерваторії Лейпцига. Там композитор вів щоденник, у якому ретельно занотовував освітній процес, щоб згодом імплементувати його в Україні.

    Лисенко відмовлявся від регулярних запрошень ставити опери в імперському театрі у Петербурзі, свідомо відрізаючи себе від великих грошей та більшої слави. Бо був зайнятий, як кажуть, активною громадською діяльністю у Києві й поза його межами — створював і курував музичні гуртки й події, підтримував і навчав молодь. І зрештою 1904 року відкрив першу в Україні національну Музично-драматичну школу.

    Та хто і що було до Лисенка? Що зробили його учні для подальшого становлення української академічної музики? І як велося українським композиторам за радянських часів? Про це, а також про те, чим сильна та приваблива українська академічна музика, хто її ключові герої та хто за нею стоїть зараз, і чому один із головних вишів країни не може носити імʼя Петра Чайковського, говоримо в третьому епізоді нового подкаст-проєкту DTF Magazine.

    Гості подкасту — Анна Гадецька, співзасновниця й програмна директорка Open Opera Ukraine, а також Стас Невмержицький, головний редактор «Радіо Ісландія», першого українського онлайн-радіо класичної музики.

    ▫️Що таке MOТ?
    «Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

  • В Україні досі немає музею сучасного мистецтва. Так, існує ряд якісних приватних ініціатив, які, втім, не можуть замінити повноцінну державну інституцію. Ні за обсягами колекції, ні за рівнем досліджень та архівів, ні за формою власності, бо зрештою належать приватним власникам, тоді як державний — усім громадянам країни.

    Чому в Україні не склалось з музеєм сучасного мистецтва, хоча на певних етапах були і політична воля, і гроші? Про це говоримо у новому епізоді спеціального подкаст-проєкту DTF Magazine для МОТ з головою правління ГО «Музей сучасного мистецтва» Ольгою Балашовою.

    Вона також розповідає, чим має займатися будь-який музей, чому нам не варто брати готові схеми роботи центрів сучасного мистецтва інших країн, яке мистецтво зрештою вважати сучасним та чому культура лишається на часі навіть у ті періоди, коли здається, що зараз не до неї.

    ▫️Що таке MOТ?
    «Модуль Тимчасовості» — новий тимчасовий культурний простір у Києві від команди don’t Take Fake. У двоповерховій конструкції, збудованій з 27 контейнерів-модулів, протягом трьох місяців (з 17 лютого до 14 травня) відбуватиметься виставка за участі 28 художників з 10 країн та серія спеціальних подій. У такий спосіб команда хоче продемонструвати, що в Україні навіть під час війни можливі масштабні культурні проєкти, а також зібрати кошти на відновлення культурних інституцій, які постраждали внаслідок російської агресії. Докладніше — в нашому спецпроєкті donttakefake.com/don-t-take-fake-…edstavlyaye-mot/

  • Українська анімація існує майже сторіччя. Перший анімований фільм, лялькову «Казку про солом’яного бичка», на Одеській фабриці Всеукраїнського фотокіноуправління створив художник-аніматор В’ячеслав Левандовський. Фільм вважається втраченим, від нього лишилися тільки деякі кадри. Але, за свідченнями сучасників, це скоріше був не звичний нам мультфільм, а мистецький вислів, що дуже пасувало періоду українського авангарду, який у 1920-х перебував на піку.

    Далі, через чималу вартість і нешвидкий процес виробництва, анімація в Україні за рідкісними винятками у формі ідеологічних короткометражок, наприклад про будівництво Дніпрогесу, стала на паузу, щоб знову нагадати про себе в період так званої «хрущовської відлиги» в 1960-х і одразу ж мультфільмами, сюжети яких зверталися до українського
    фольклору.

    Згодом відбулося чергове закручування гайок і цензури. Але українська анімація не зупиняла роботи, творячи нові техніки, стилі й сюжети, завдяки чому радянський період лишив по собі чималий спадок самобутніх мультиплікаційних стрічок, які мають чим здивувати глядачів і сьогодні.

    У другому епізоді спеціальної серії подкастів DTF Magazine у межах артпроєкту МОТ («Модуль тимчасовості») вивчаємо феномен української анімації. Допомагають нам у цьому провідна кінознавиця Довженко-Центру Альона Пензій і кінознавець, керівник кіноархіву Довженко-Центру Олександр Телюк.

  • У квітні 1979 року загинув композитор Володимир Івасюк — так трагічно завершилось десятиріччя, яке називають золотою епохою української популярної музики. Після цієї втрати українська естрадна музика поступово згасла. Лише ближче до кінця 1980-х у Києві та Львові виникають рок-гурти та починається час експериментів.

    Таким чином, через 10 років після загибелі Івасюка, українська музика збирає сили, щоб гучно заявити про себе на фестивалі «Червона рута» у Чернівцях. Там, на одній сцені, цілком органічно уживалися бунтарські композиції Сестрички Віки, цілком прозахідний поп Ірини Білик, львівський артрок, київські «Кому Вниз», «Воплі Відоплясова» та багато інших.

    Ця хвиля української, а головне україномовної, музики не втратила сили й після здобуття незалежності у 1991 році. Це були часи, коли музиканти робили те, що подобалося їм, не озираючись на російський ринок, а в жанр «популярна» вписувалася ледь не вся музика, що її створювали в Україні — від андеграунду до попу.

    Що визначало українську популярну музику у 1980-ті та 1990-ті, коли й чому там стався різка переорієнтація на російський ринок та як ця епоха впливає (та чи впливає) на сьогодення? Про це говоримо у першому епізоді спеціальної серії подкастів DTF Magazine, яку ми записуємо у межах проєкту МОТ («Модуль тимчасовості»).

    Разом з нами у цій темі розбиралися музичний критик, автор телеграм-каналу «Плай» Філ Пухарєв та музичний оглядач, головний редактор медіа про нову українську культуру LiRoom Алекс Бондаренко.

  • Герої другого епізоду «Відбудови» дають можливість висказатись дітям, що побачили війну на власні очі. І все це за дпомогою максимально простого інструменту — разової плівкової камери.   

    Behind Blue Eyes — проєкт маркетологів Дмитра Зубкова та Артема Скороходько. Під час волонтерства вони познайомилися з дітьми з деокупованого села Лукашівка на Чернігівщині, які тижнями знаходилися в підвалах. 

    В одній з таких поїздок хлопці роздали дітям одноразові плівкові фотоапарати та запропонували протягом тижня знімати своє життя, а після — написати вішлісти. На проявлених дитячих знімках — портрети батьків і друзів, фото квітів, ракет, техніки, а також зруйнованих будинків, подвір’їв та церкви.

    В результаті вийшов арт-проєкт про сприйняття війни дітьми, а кожен з учасників отримав винагороду — усе, про що просив у вішлістах. 

    Ведучий подкасту Антон Полєсков говорить з командою Behind Blue Eyes не лише про його історію, а й про те, що Скороходько і Зубков побачили та зрозуміли завдяки спілкування з героями проєкту. А також про те, як вони планують масштабувати цю історію далі та чому не продавали фотографії дітей за донати.   

    🔗 Слідкувати на проєктом можна в інстаграмі Behind Blue Eyes — https://instagram.com/theblueyedproject

    🫂 А за цим посиланням можна долучитись до фандрейзингу для реалізації наступних етапів проєкту та здайснення бажань дітей з наступних сел та селищ, що страждають від російської агресії — https://heylink.me/theblueyedproject/

  • DTF Magazine розпочинає нову серію подкастів «Відбудова». Тут ми розповідатимемо історії засновників київських брендів, магазинів, кав'ярень, а також артистів, які після початку великої війни частину свого життя присвятили волонтерству.

    Епізод перший • Після відходу російських військ з півночі України, частина волонтерів з Києва почала їздити в Чернігівську область і побачила стан місцевих сел. Деякі будівлі без дахів, деякі знищені вщент, більшість — без вікон. На відновлення цих будинків у місцевих немає грошей та і вільних рук.

    Співзасновник київських кав’ярень «КАШТАН» і «ЛИПА» Кирило Богдан разом з друзями на початку війни допомагали їжею в Києві, а останні місяці щотижня їздять в декілька сіл Чернігівщини, щоб відбудувати місцеві хатини і навіть школи.

    Ведучий подкасту Антон Полєсков говорить з Кирилом, а також Ромою Бондарем і Варею Лущик з його команди про те, як волонтерство стало значною частиною їхнього життя, з чим вони зіштовхуються у своїй роботі та на що збирають кошти саме зараз.

    ☝🏼 Зараз герої цього випуску збирають на вікна в школу та відбудову інших будинків на Чернігівщині. Задонатими їм можна за цим лінком: send.monobank.ua/jar/yrN9K9nJX

    Слідкувати за діяльністю волонтерів можна у їхніх профілях в Інстаграмі:
    Варя Лущик — www.instagram.com/varyalushchyk/
    Рома Бондар — www.instagram.com/ubivator/
    Олеся Подройко — www.instagram.com/pod.all/

  • DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Цей епізод присвячено BMX.

    Ведучий Gera Gerc говорить із двома героями, які розвивають скейтбординг в Україні. Це Андрій Устінович і Василь Лук'яненко.

    Більше наших спільних подкастів з Visa — у розділі "Подкасти" на donttakefake.com

  • Ведуча Аня Білоус зустрілася у Києві із засновником інді-видавництва «Вавилонська бібліотека» Романом Малиновським, щоб поговорити про актуальність паперових книжок, особливості роботи малого видавництва і те як, працюючи із Франківська, можна зацікавити всю Україну.

    Герой подкасту

    Роман Малиновський — засновник проєкту «Вавилонська бібліотека», яка перекладає та видає книги «високої полиці», а також класичні твори, що ніколи не видавалися українською.

    «Вавилонська бібліотека» видає близько 20 книжок щороку. Аня Білоус спробує з'ясувати мало це чи достатньо. А також говорить про те, навіщо витрачатися на нові переклади «Бійні №5» Курта Воннегута і «Пастки-22» Джозефа Геллера, хоча ці книжки вже мали українську адаптацію. Також Аня з Романом обговорять скільки ж зрештою має коштувати книжка і наскільки вдячна справа займатися видавничим бізнесом в Україні.

    Також з цього випуску ви дізнаєтесь:

    — Як працювати видавництву, коли нікого з команди немає у Івано-Франківську?
    — Для чого класичним книжкам сучасні обкладинки?
    — Навіщо Малиновський заснував ще одне видавництво «Цивілізація»?
    — Що для нього означала публікація власної книжки?
    — І чому паперові видання ніколи не зникнуть?

    🎙 Це спільний великий подкаст-проєкт DTF Magazine й Visa, який охопив Львів, Одесу, Харків, Івано-Франківськ, Дніпро й Київ. На власній студії ми приїхали в кожне з них, щоб дізнатись, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.

    Детальніше про проєкт читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/

    👋🏼 А для справжніх урбаністів та тих, хто любить подорожувати є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

    — 50% знижки на поїздки з Bolt в аеропорт або до залізничного вокзалу;
    — безкоштовні проходи Fast Track в аеропорту;
    — безкоштовний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
    — повне міжнародне страхування на час подорожей (включаючи випадки COVID-19)
    — безкоштовний доступ до понад 300 електронних та аудіокниг на Yakaboo
    — доступ на рік до серіалів, фільмів та 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

    Ще більше інформації можна знайти на сайті Visa — https://www.visa.com.ua/uk_UA/pay-with-visa/visa-privileges.html.

  • DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Другий епізод присвячено скейтбордингу.

    Ведучий Gera Gerc говорить із двома героями, які розвивають скейтбординг в Україні. Це Максим «Булка» Карпенко та Максим Білоус.

    Більше наших спільних подкастів з Visa — у розділі "Подкасти" на donttakefake.com

  • Ресторан «Поплавок», Мерефо-Херсонський міст і легендарний готель «Парус» — одні з головних архітектурних об’єктів Дніпра. Нині місто стикається з тими ж проблемами, що й решта населених пунктів України: цар-балкони, забудова й брак велодоріжок. Але водночас у місті зводять нові будівлі, інколи ніби наслідуючи чиказьку, нью-йоркську й іншу архітектуру. За підтримки інноваційного партнера міського життя Visa ведуча подкасту Аня Білоус дізнавалася в архітектора Максима Гольдіна й урбаніста Руслана Ширінова, як розвивається Дніпро з погляду архітектури й що його вирізняє

    Герої подкасту:

    ◼︎ Максим Гольдін
    архітектор та автор дизайн-коду Дніпра
    ◼︎ Руслан Ширінов
    урбаніст, засновник спільноти Urban Dnipro

    З випуску ви також дізнаєтесь:

    — Що туристичного можна знайти у Дніпрі?
    — Що таке дизайн-код міста і скільки знадобилося часу для його реалізації?
    — Як у Дніпрі борються за культурну спадщину?
    — Що треба для комфорту містян?
    — Як Революція Гідності стала поштовхом для архітектурних змін?
    — Від кого залежить сучасне обличчя міста? 

    🎙 Це спільний великий подкаст-проєкт DTF Magazine й Visa, який охопив Львів, Одесу, Харків, Івано-Франківськ, Дніпро й Київ. На власній студії ми приїхали в кожне з них, щоб дізнатись, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.

    Детальніше про проєкт читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/

    👋🏼 А для справжніх урбаністів та тих, хто любить подорожувати є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

    — 50% знижки на поїздки з Bolt в аеропорт або до залізничного вокзалу;
    — безкоштовні проходи Fast Track в аеропорту;
    — безкоштовний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
    — повне міжнародне страхування на час подорожей (включаючи випадки COVID-19)
    — безкоштовний доступ до понад 300 електронних та аудіокниг на Yakaboo
    — доступ на рік до серіалів, фільмів та 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

    Ще більше інформації можна знайти на сайті Visa — https://www.visa.com.ua/uk_UA/pay-with-visa/visa-privileges.html.

  • Харківська школа фотографії — одне з ключових явищ в історії української фотографії, а її представники Борис Михайлов і Сергій Братков — чи не найвідоміші та найавторитетніші фотографи з України на міжнародній арені.  Тому під час подкаст-експедиції до Харкова ми спільно з інноваційним партнером міського життя Visa присвятили цьому феномену окремий епізод. Гостею подкасту стала Мистецтвознавиця та кураторка Музею Харківської школи фотографії  Олександра Осадча 

    Докладніше: ведуча Аня Білоус та Олександра Осадча розбираються, в чому особливість Харківської школи, чому Центр Жоржа Помпіду в Парижі цікавиться представниками ХШФ більше, ніж жителі Харкова, та як вона вплинула (і чи вплинула) на українську та світову фотографію. Також вони торкаються незручних тем фотодокументування мізогінії, низових історій людей й естетизації маргінальних верств.

    🎙 Це спільний великий подкаст-проєкт DTF Magazine й Visa, який охопив Львів, Одесу, Харків, Івано-Франківськ, Дніпро й Київ. На власній студії ми приїхали в кожне з них, щоб дізнатись, чим живуть в регіонах та познайомити з головними локальними іменами, ком'юніті та ініціативами.

    Докладніше читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/

    👋🏼 А для справжніх урбаністів та тих, хто любить подорожувати є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

    — 50% знижки на поїздки з Bolt в аеропорт або до залізничного вокзалу;
    — безкоштовні проходи Fast Track в аеропорту;
    — безкоштовний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
    — повне міжнародне страхування на час подорожей (включаючи випадки COVID-19)
    — безкоштовний доступ до понад 300 електронних та аудіокниг на Yakaboo
    — доступ на рік до серіалів, фільмів та 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

    Ще більше інформації можна знайти на сайті Visa — https://www.visa.com.ua/uk_UA/pay-with-visa/visa-privileges.html.

  • У новому епізоді про Івано-Франківськ спільно з інноваційним партнером міського життя Visa говоримо з представницями місцевої міської лабораторії МetaLab. Ведуча Аня Білоус дізнається, які експерименти йдуть на користь місту, як підвищити конкурентоспроможність малих та середніх міст в Україні і чому варто переконувати містян, що вони можуть будь-що

    Героїні подкасту:
    Анна Пашинська, співзасновниця та кураторка міської лабораторії МetaLab та урбаністичного фестивалю «Сеанс міського сканування»
    Мар’яна Баран, проєктна менеджерка МetaLab

    Анна та Мар’яна розповідають, навіщо будь-якому місту потрібна міська лабораторія й чому варто бути готовими до того, що це довгострокова історія. Які послуги надає МetaLab і як йому вдалося привернути увагу міськради і вийти за межі Франківська. І що приводить у це місто людей з Відня, Берліна й Києва.

    👉🏼А для справжніх урбаністів і тих, хто любить подорожувати, є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

    — 50% знижки на поїздки з Bolt до аеропорту або залізничного вокзалу;
    — безплатні проходи Fast Track в аеропорту;
    — безплатний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
    — повне міжнародне страхування на час подорожей (зокрема, випадки COVID-19);
    — безплатний доступ до більш як 300 електронних та аудіокнижок на Yakaboo;
    — доступ на рік до серіалів, фільмів і 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.
    Як отримати та ще більше інформації на сайті Visa www.visa.com.ua/uk_UA/pay-with-vi…a-privileges.html

    ⚪️ Детальніше про наш подкаст-проєкт читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/

  • «Професійний данкер — це міфічна істота». Miller й Smoove про український стритбол і данки

    DTF Magazine й офіційний всесвітній спонсор Олімпійських ігор Visa записали спеціальну серію подкастів про вуличні культури, які стали новими олімпійськими дисциплінами. Перший випуск присвячено стритболу, данкам і фристайлу.

    Ведучий Gera Gerc говорить із провідними світовими данкерами з України Вадимом Miller Піддубченко й Дімою Smoove Кривенко про ком'юніті й культуру, що оточує ці види спорту.

    Також у подкасті:

    — Чим «трушний» стритбол відрізняється від професійного?
    — Яка вона, українська школа данку, та що в її основі? Та як розвивається український стритбол?
    — Чи можна українських атлетів охарактеризувати відомим висловом «з вулиць на Олімпіаду»?
    — Чому у 2021 році на Іграх в Токіо не виступали українські данкери?
    — Яке місце посідають дівчата в українській та світовій данк-культурі?
    — Що (чи хто) впливає на відбір команд до Олімпіади?
    — На кого з українських данкерів-новачків слід звернути увагу?
    — З чого складається формула чемпіона?

    Більше інших подкастів від DTF Magazine та Visa слухайте тут — donttakefake.com/podkasty/

  • Чим живе електронна сцена Дніпра? Про це говоримо із співзасновником найвідомішої формації та клубу міста Module Євгеном Гончаровим, а також засновницею нової, але активної промо-групи Ardor Кристиною Гаузер.

    Ведуча Аня Білоус записує цей епізод в останній день роботи Module, що тепер вимушений шукати нове місце. Євген Гончаров пояснює причини переїзду та розповідає про майбутнє проєкту, а Кристина Гаузер, яка в червні провела першу вечірку Ardor, анонсує відкриття нової локації, де відбуватимуться як вечірки, так і серії інших івентів, пов’язаних з електронною музикою. 

    Тож що чекати від Module і нового простору Ardor? З чого почалась історія обох проєктів? Що їх раз по раз мотивує робити вечірки на 300—400 осіб у місті, де живе близько мільйона людей?Чому Module називає себе ​​«митцівнею», а Ardor — це не просто рейв чи серія вечірок?Що переважно грає на вечірках у Дніпрі? Чому молодь їде з міста і який вихід бачать у Module та Ardor? І яких дніпровських електронних продюсерів варто обов’язково послухати?

    👉🏼А для справжніх урбаністів і тих, хто любить подорожувати, є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

    — 50% знижки на поїздки з Bolt до аеропорту або залізничного вокзалу;
    — безплатні проходи Fast Track в аеропорту;
    — безплатний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
    — повне міжнародне страхування на час подорожей (зокрема, випадки COVID-19);
    — безплатний доступ до більш як 300 електронних та аудіокнижок на Yakaboo;
    — доступ на рік до серіалів, фільмів і 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

    Як отримати та ще більше інформації на сайті Visa www.visa.com.ua/uk_UA/pay-with-vi…a-privileges.html

    ⚪️ Детальніше про наш подкаст-проєкт читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/

  • Івано-Франківськ створює враження комфортного міста зі зручною інфраструктурою та мінімумом декоративності. Найвищу будівлю міста — Ратушу — зводили чотири рази, що багато говорить про наполегливість його жителів, а відсутність засилля банерної реклами стало успішною ініцативою франківських підприємців. Разом з інноваційним партнером міського життя Visa ведуча подкасту Аня Білоус розпитує архітектора Андрія Назаренка та засновницю ініцативи «Франківськ, який треба берегти», як місту вдається зберігати своє унікальне обличчя 

    Також в епізоді. За чим перш за все приїздять туристи Івано-Франківськ? Як можна змінити ставлення жителів до свого міста, щоб вони почали його поважати та любити? Навіщо чотири рази перебудовували Ратушу? Чому банерна реклама та пластикові балкони не заполонили простір Франківська, а жителі так активно реставрують старі двері, замість того, щоб встановити купити нові? Та що варто побачити у місті?

    👉🏼А для справжніх урбаністів і тих, хто любить подорожувати, є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

    — 50% знижки на поїздки з Bolt до аеропорту або залізничного вокзалу;
    — безплатні проходи Fast Track в аеропорту;
    — безплатний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
    — повне міжнародне страхування на час подорожей (зокрема, випадки COVID-19);
    — безплатний доступ до більш як 300 електронних та аудіокнижок на Yakaboo;
    — доступ на рік до серіалів, фільмів і 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.

    Як отримати та ще більше інформації на сайті Visa www.visa.com.ua/uk_UA/pay-with-vi…a-privileges.html

    ⚪️ Детальніше про наш подкаст-проєкт читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/

  • Це традиційна рубрика подкасту «Міста і люди» про електронну сцену у містах України. Разом з інноваційним партнером міського життя Visa наша мобільна студія дісталась до Івано-Франківська. Говоримо з представниками двох ключових формацій міста — Олесем Зазуліним(Detali) та Романом Хом‘яком (Vtixa).

    Ведуча Аня Білоус з’ясовує у героїв, як їм вдається робити в Івано-Франківську масштабні івенти та фестиваля, на які з’їжджаються з усієї країни. Чому в місті досі немає клубу та як його появі заважає урбанізація? Чому франківці спробували та вирішили не продовжувати робити квір-івенти? Що таке формації третього покоління? Наскільки важно привезти у Франик іноземних артистів з іменем? Та у чому заслуга драм-н-бейсу?

    👉🏼А для справжніх урбаністів і тих, хто любить подорожувати, є безліч пропозицій від партнерів Visa. Серед них:

    — 50% знижки на поїздки з Bolt до аеропорту або залізничного вокзалу;
    — безплатні проходи Fast Track в аеропорту;
    — безплатний тест на COVID-19 для виїзду за кордон;
    — повне міжнародне страхування на час подорожей (зокрема, випадки COVID-19);
    — безплатний доступ до більш як 300 електронних та аудіокнижок на Yakaboo;
    — доступ на рік до серіалів, фільмів і 225 телеканалів на Sweet TV за 1 грн/міс.
    Як отримати та ще більше інформації на сайті Visa www.visa.com.ua/uk_UA/pay-with-vi…a-privileges.html

    ⚪️ Детальніше про наш подкаст-проєкт читайте на сайті DTF Magazine — donttakefake.com/podkasty/