Afleveringen
-
Її обовʼязок - слідкувати, аби у всіх все було окей. Якщо на навчання прибувають кухарі, то прослідкувати за забезпеченням їх необхідним матеріалом, якщо мінометники - відповідно. Зустріти всіх вранці, спорядити і навіть простежити, аби вони пообідали. І щоб ніхто не загубився наприкінці дня. Інколи її ночі - це про телефонні дзвінки вже зі Сходу. Кажуть, на цю посаду найчастіше беруть чоловіків. Прикордонниця Вікторія сама не може пояснити, чому так, але детально розказує, чому їй ця робота так до душі.
-
У студію заходить високий чоловік з розправленими плечима. Із його соцмереж - складається враження, що він вийшов із війська за будь-яких інших обставин, але не за станом здоров’я. Складається, аж доки він не демонструє свої фото одразу після поранення. У Бахмутській лікарні медики жартували, що він уже донбаський: таку кількість крові йому перелили.
Із досвіду ж наших спілкувань із ветеранами - вони обирають собі два шляхи: бути долученим до війська або ж подбати про себе насамперед. Богдан Федін - знайшов для себе третій із можливих варіантів. Про нього розказує у новому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”
-
Zijn er afleveringen die ontbreken?
-
Не особливий якийсь, але один із тих особливих хлопців і дівчат, які допомагають війську. Так скромно про себе говорить Віктор. Віктор, який від початку повномаштабки взявся допомагати війську, згодом - возити допомогу на деокуповану Київщину, а потім і бійцям на Схід. І робить зараз це систематично.
Яким стрічав його Донбас і як він змінився за ці роки, про що думаєш, коли женеш авто з пораненими бійцями, а довкола все вибухає, чому не зупиняєшся, - по все говорили в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.
-
Кілька років тому він почав привчати черкащан до здорового хліба на заквасці. Старт його крафтового бізнесу припав на ковідні часи, далі складнощі відключень світла під час повномасштабки. Минулого лютого Андрій отримав повістку на вулиці - і нині пекар працює кухарем для черкаської ТрО. Тим часом його хлібний стартап розширюється і виходить на новий рівень.
Це новий епізод подкасту “Тру сторі. Війна” і він про процедури після повістки, про важливість професій у ЗСУ і про бізнес під час війни.
-
Він один із найіменитіших реабілітологів нашого міста, який поставив на ноги десятки військових і незліченну кількість цивільних. Із перших днів повномасштабки він постачав на фронт медичну провізію через волонтерів, а згодом - і сам почав туди її возити. І намагатися реабілітувати бійців там, не випадаючи з роботи в Черкасах. Ми не можемо назвати заклад, у якому він працює, але впевнені, місцеві розуміють, про кого йдеться. Це черговий епізод подкасту “Тру сторі. Війна” і наша розлога бесіда з Юрієм Зайцевим.
-
І в житті, і в цьому подкасті ви знатимете його як Шрама. Не тому, що він дуже ховається, а тому що Шраму так комфортно. Ви могли його бачити на відео, де в Черкасах обливають зеленкою колаборанта чи на кадрах медевакуації 3-ої ОШБ.
У цьому епізоді поговоримо і про те, і про те, та про “окопну медицину” - насамперед. Також - згадаємо АТО, початок повномасштабки ще в лавах Черкаської ТрОшки й сварку з тамтешнім керівництвом, про яку й досі пліткують у вузьких колах. Це черговий епізод “Тру сторі. Війна” від видання “18000”.
-
Олег Гудзенко - чиновник, директор департаменту соцполітики Черкаської міської ради, "свободівець". Так його знали в тилу. На початку повномасштабної він займався гуманітаркою, уже на третій місяць сам взяв до рук зброю. Більше року Олег боронить країну на Донбасі.
У подкасті ми говорили про внутрішню мотивацію його і тих, хто ще в тилу, про окопний побут в -15 градусів і про те, що до зими в спальнику звикнути можна. Також - про те, до чого не призвичаїшся.
-
У день початку повномасштабної Станіслав був на Сході. 24 лютого 2022 року він із колегами лишався єдиними воєнкорами на фронті. Нині він щокілька тижнів відбуває на ротацію туди, де тримають небо над Україною.
Про зйомки в зоні АТО/ООС і на фронті великої війни, про мобілізацію й готовність служити самому, про важливість донатів очима того, хто бачить потреби наживо. Це черговий подкаст "Тру сторі. Війна" від видання "18000" і розмова із Станіславом Кухарчуком. -
Він потрапив на фронт у свої 22 роки. Без військової підготовки був готовий летіти в Маріуполь на порятунок друга, та поїздка не склалася. Склалися інші битви, поранення й опанування іншого напрямку для продовження боротьби.
Це історія Івана Хижняка з Черкас і черговий епізод подкасту "Тру сторі. Війна"
-
33 операції, майже відсутність позитивних прогнозів від лікарів. Так було 5 років тому в "Сільвера". Чоловік воював за країну із 2014-го. І хоч частина уламків ворожого вибухового пристрою досі в його тілі, він продовжує боронити країну. У тому підрозділі, який не можна називати. Це історія 52-річного черкащанина, яка попри все, і це другий сезон подкастів “18000” “Тру сторі. Війна”
-
Він долає три поверхи сходів до нашої студії, добре зціпивши зуби. Кожен, хто піднімається чи спускається, обов’язково запитує, чи можна допомогти. На сьомій людині - це трохи дістає. Але не Техаса. Він потрапив під обстріл під час чергового виїзду палаючим Донбасом. Далі ампутація обох ніг, протезування. Нині він усіма силами намагається повернутися у військо, хоча його травми цьому суперечать законодавчо.
Це черговий епізод подкасту "Тру сторі. Війна". І історія Техасу з Черкас
-
У Черкасах ще з 2014-го знали: якщо військовим щось потрібно, звертайтеся у Центр допомоги армії, до Оксани Циганок. У черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна” вона розповість кілька яскравих епізодів із своїх пів тисячі виїздів на передову, про те, як перестала вірити в церкву після зустрічі там із кадирівцями, але що досі вірить в Бога. Про обціловані портрети військових, які стоять вдома у їхніх вдів, про те, що досі не видалила жодного номера загиблих захисників. Також - про обшуки в ЦДА і про те, чому перемогу хоче святкувати в Криму, а не на Донбасі, куди вона так часто їздить
-
До своїх 26 років він уже був членом виконкому Черкаської міської ради, нині - депутат Золотоніської. Також Сашко ветеран АТО, який ще у 2017-му списаний із війська за станом здоров’я, отже на початку повномасштабної міг вільно рухатися десь у бік Польщі, але став до лав Черкаської ТрО.
Ми мало говорили про тригери безпосередньо воєнні, але в цьому епізоді Олександр Поліщук розмірковує про бюджетний розподіл під час війни і про промахи національно-патріотичного виховання
-
На початку повномасштабної він повернувся із Польщі, для оборони своєї країни. І ще кілька днів ходив у військкомат, щоб його забрали на фронт. Перші кроки як військового, перші смерті побратимів, перший психолог. Нині Артур уже вийшов із війська. Поранення, травми, очікування первістка. Але думками інколи досі повертається у військо, до своїх. Це “18000” і подкаст “Тру сторі. Війна”
-
Він довго волонтерив, купуючи з колегами-медиками необхідну провізію, аптечки, техніку, потім авто для передової. Далі - самостійно відвозив закупи на фронт. Ще півроку тому в розмові зронив, що стоматолог не буде бойовим медиком. А вже зараз купив і запакував усім необхідним евак і рятує поранених бійців у двох кілометрах від передка. Це історія про чи не найуспішнішого й найвідомішого стоматолога Черкас і 18-ий епізод подкасту “Тру сторі. Війна”.
-
У студію заходить чоловік 39 років: що він військовий із досвідом помітно й не по формі. На те, що ще вісім місяців тому він мав на 25 кілограмів менше й низку поранень, абсолютно нічого не натякає. За місяць до повномасштабної прикордонник і інструктор із тактичної медицини Олександр перевівся в Маріуполь. Каже: свідомо. Далі оборона міста, поранення і полон. Про умови утримання наших бійців, про те, що тримає попри все, і про головне в адаптації після повернення - слухайте в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.
-
Ніколасу 24 роки. Із них - він майже рік на війні. На тому напрямку, де чи не найбільш гаряче. Два поранення - але підлатався і далі в стрій. Із юного брутального хлопця, який постійно жартував і сміявся, він зробив квантовий стрибок у тру військового: холодного розумом, виваженого, спокійного. Власне, про внутрішні трансформації, вишкіл за кордоном і перший бойовий вихід. Також - про те, що чуєш на позиції за 30 метрів від ворога і про те, як це робити красивий портрет “про запас” у свої 24, поговорили в новому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”
-
Востаннє з Яном публічно ми говорили під час ефіру рік тому. Тоді він опікувався Цивільним штабом у Черкасах. Тим, що збирав і відправляв допомогу бійцям Азову. Уже за кілька місяців по тому він бився в лавах ССО, а нині 3-ої штурмової бригади. Ще кілька разів ми бачилися випадково в Черкасах під час коротких приїздів його по щось для підрозділу. Це завжди були веселі історії про боячки. Будуть вони і в цьому епізоді подкасту. Але Ян зараз, однак, більше про інше: думки про тил і його роль, про дерибан політиками, про існування московського патріархату на другий рік повномасштабної. Це “18000” і черговий епізод подкасту “Тру сторі. Війна”
-
Діма саме відбув у відпустці вже 5 днів, але на інтерв’ю приходить, однак, втомленим. На ньому яскраво-блакитна футболка з покемонами. "Це із нового життя", - наголошує командир 2-го штурмового батальйону 3-ої ОШБ Дмитро Кухарчук і додає, шо улюблений покемон на футболці - Бульбазавр. Говоримо з новим Дімою про лінію розподілу на попереднє і нове життя, про війну на Бахмутському напрямку в картинках. Також - про головне завдання тилу і нерукостислих опзжистів.
Ми записали цю розмову понад місяць тому, але, однак, хочемо лишити її і в аудіоформаті. Щось трохи втратило відчуття часу, але більшість тез - про майбутнє і навіть вічне. Це “18000” і черговий епізод подкасту “Тру сторі. Війна”.
-
Йому 37. Він успішний юрист, керуючий партнер фірми. ПІвтора місяці тому Максим склав присягу. Як він сам характеризує це: сам не побіг, але і не ховався. Основна мотивація, каже, - впевненість у перемозі й небажання пропустити війну за Україну. Про важливість цієї битви, про постійні внутрішні війни, коли ще був не у війську, і про те, чому лише зараз, - слухайте в подкасті. Це “Тру сторі. Війна” і видання “18000”
- Laat meer zien