Afleveringen
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 20. Меч духовний - Слово Боже
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
Перемогти брехню мечем духовним
Диявол ламає гідність людини.
Слово Боже говорить: все, що я створив - добре
Голос ворожий хоче зламати: від бреше, ранить, обкрадає з нашої гідності.
Невидима битва
У подкасті:
Меч духовний - Слово Боже
Постійно даємо відповідь на питання: «Хто ти? Чого шукаєте? Чого шукаєш?»
Ми є воїнами, які знаходяться посеред битви.
Ця битва невидима.
За знецінення, засудженням стоїть злий дух. Це обезцігення іде у моє серце. Меч духовний говорить про те, що це - брехня. Я є Богом улюблений, котрого Бог благословляє кожну мить.
Меч духовний - це Слово Боже, котрим дається відсіч хитрощам диявольським.
Є слово вороже і є Слово Боже. Слово Боже сильніше від слова ворожого.
Диявол ламає гідність людини.
Слово Боже говорить: все, що я створив - добре
Голос ворожий хоче зламати: від бреше, ранить, обкрадає з нашої гідності.
«Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця.»
Євр 4, 12
Дух Святий все проникає. Немає скритого від Нього.
Дух Святий - Адвокат.
Слово Боже як меч духовний: діє, як усвідомлення справ Божих.
Якщо в серці живе Слово Боже - там зайнято.
Слово Боже запалює серце.
Слово вороже гасить.
Мистецтво духовної боротьби починається з пропозиції: чим швидше ми відбиваємо напад - тим швидше рана буде заживати.
Довіряй сьогодні Богові!
Бог ніколи не дає погану пропозицію.
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. ¹⁷ Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся» Йн 3,16-17
« І побачив я небо відкрите; і от - кінь білий, і хто сидить на ньому, Вірний зветься і Правдивий, і в справедливості судить і воює. Очі його - пломінь огню; на голові його діядеми численні; мав ім'я написане, якого ніхто не знав, тільки він сам. Одягнений він в одежу, побагрену кров'ю; і зветься ім'я його - Слово Боже. І воїнства в небі слідували за ним на конях білих, одягнені в вісон білий, чистий. З уст його виходить меч гострий, щоб ним поражати народи; і він пастиме їх жезлом залізним, і він топче винотоку з вином палкого гніву Бога Вседержителя. І має. на одежі і на бедрі своєму ім'я написане: Цар царів і Володар володарів.»
Одкровення 19,11 - 16
Рекомендовано до прочитання
Євангеліє від Йоана, розділ 1
Послання св. Апостола Павла до Ефесян, розділ 6
Послання св. Апостола Павла до Євреїв, розділ 4
Євангеліє від Матея, розділ 6
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 19. Про потребу Спасителя. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Одна з основних трагедій, коли людина вірить, що вона не достатньо добра, тому не люблена
Де нема любові нема Бога.
Де нема Бога туди вклинюється той, з ким іде боротьба
Коли людиною керує страх, там не вистачає Бога.
Свобода, вибір Бога, стосунок з Ним - не з примусу. Відповідь на Його любов. Відповідь на Його дотик.
Шолом спасіння: спасіння - це питання про допомогу. Той, хто шукає спасіння - шукає допомогу.
Ворог залякує: ти не даш ради, тобі нема прощення.
Шолом спасіння - це захист голови. Захист через розуміння.
Звідки постає питання спасіння? Від чого Ісус спасе? Чому Ісус Спаситель?
Чому Ісус Месія?
Ісус спасає від темряви. У темряву попадаю через невіру. Коли людина попадає у стан депресії, у стан замороженості - не має відповіді на питання: «Для чого я живу?»
Ісус зійшов у пекло, щоб розірвати стан неволі.
Де у людей багато страждання? Коли зустрічається зі смертю.
Духовна боротьба у тому, чи наші померлі спаслися?
Людина, яка не вірить у спасіння - заблокована.
Ісус, як спаситель, показує, що спасіння - це стан серця. Він показує, що визволив від гріха, від неволі, від диявола
Духа і тіло єдині. Якщо людина не має в голові, що спасіння від Ісуса, покладає своє спасіння на горизонтальному рівні - це допомагає тимчасово, але виходу не дає.
Спасіння - відповідь на питання, як можу дати собі ради з життям.
Спасіння вже відбулося, його не можна заслужити. Воно дане нам задарма.
Спасіння - це акт віри, що Ісус Спаситель. Це - Світло. Це - досвід.
Месія, Спаситель - це провідник. Помазаник, який помазаний, щоб нас провадити.
Ми шукаємо Спасителя, це - наш внутрішній стан.
Хто твій спаситель? Відповідь можу дати сам.
-
Zijn er afleveringen die ontbreken?
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 18 . Щит віри для захисту серця. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У програмі:
Багато духовної боротьби відбувається у площинах, де є любов. Багато духовної боротьби у служінні.
Вся боротьба у площині стосунку.
Лукавий обезцінює любов Бога до людини.
Перемога тоді, коли я перебуваю у сфері любові.
Питання віри, надії.
Повнота зброї потрібна, щоб жити в благодаті і любити.
Ми покликані жити в благодаті. Ми покликані жити у любові.
Ми захищаємо серце. Серце - це місце любові. Ми приймаємо Слово Боже. Ми приймаємо любов.
Нам потрібно жити у повній зброї Божій.
Дорослість у християнстві полягає, що я одягаю зброю Божу, і знаю, що з нею робити.
Завжди потрібно бути готовим: ніколи не знаєш, коли прийде той момент, що доведеться рухатися.
Послання святого Апостола Павла до Ефесян 6,16: «Над усе візьміть щит віри»
Архангел Михаїл тримає щит з написом: «Хто ж як Бог?» кому ще можна вірити, як не Богові?
Стріла лукавого накерована, щоб обесцінити Бога, людину, зневіритися. З віри випливає і стосунок до себе, і до інших. Диявол зазвичай використовує брехню або обесцінювати когось.
Коли є переоцінювання себе, і обезцінювання когось іншого, це є обезцінювання Бога та інших людей.
Бог понад усе. Бог на першому місці! Я знаю, кому я повірив!
Стріли лукавого діють через обезцінювання себе. Якщо я не віддаю славу Богові, переоцінюю себе.
Один з великих гріхів - гординя, зневіра в інших.
Центральним запитанням є: «Для чого мені Бог?»
Хто я?
З відповіді на: «Хто я?» Випливає: «Для чого я?»
Зневіра часто приходить як наслідок страждань.
Якщо я не зневірюся, досвідчу, як Бог дає мені відповідну силу, мудрість, і це страждання стає місцем благословення.
Щит віри захищає серце і легені.
Стріли ідуть у серце і легені. Коли нема захисту, людина задихається, і серце заморожується.
Страждання - це події, які підганяють у вірі, вони пришвидшують прийняття рішення: шукати Бога.
Зневірена людина ламається.
На кого я покладаю надію?
-
Подкаст. Серце, захищене Доброю Новиною
У пошуках Авторитету. Частина 17.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Війна між істиною і лукавством.
Потрібно пізнати правду. Якщо не знати правду легко попасти під вплив брехні
Постійно знаходимось у пошуках.
Постійно потрібно аналізувати, де тут правда.
Лукавий перекручує факти і видає їх за правду.
Що пропонує Ісус? Де правда? Що справедливо, що не справедливо?
Взути ноги, щоб проповідувати Євангеліє миру - це про дію.
Для чого я живу? Куди я йду? Що несу іншим?
Плодом знання Євангелія є мир.
Бути людиною миру - це як плід.
Істина - це сам Бог.
Проповідувати Євангеліє миру - це стан. Якщо маю цей стан , то світ його бачить.
Які новини ви передаєте один одному?
Лукавий завжди буде розділяти: осуджувати, розділяти - там тоді війна
Коли ми у стані миру ми вразливіші на зворотній варіант.
«…блаженні миротворці, бо вони Синами Божими названі будуть»
Непроста вказівка Ісуса: якщо ви знаходитеся у місці, де не приймають Євангеліє миру - отрясіть навіть порох з ваших ніг.
В кожній зустрічі постає питання: що я вношу у цю зустріч? Чи вношу мир? Чи вношу правду?
Люди, які довіряють Богові - є захищеними, несуть Євангеліє миру.
Лукавий хоче зосередити увагу на злі. Він не пропонує позитивного виходу.
Людина шукає виходу. Коли вона виходу не знаходить - занурюється у темряву.
Бога прославляти! Богу дякувати!
Дякувати за все, що я маю, - за день, за всі блага, за одяг, за їжу.. є стільки можливостей, щоб дякувати Богові…
Вдячність - єдина легка дорога у наслідуванні Ісуса Христа.
Щомиті є за що сказати: «дякую!»
Прославляння- найлегша дорога, щоб відкритися на простір Світла.
Коли навколо ще більше негативу, потрібно берегти своє серце, у проповідуванні Євангелія Миру.
Готовність - це зрілість.
Готовність - це «я знаю!»
Навчіть - це діліться тим, що маєте
У чотирьох Євангеліях є набір інструментів, потрібних, щоб перемагати.
Рекомендовано до прочитання:
Послання Святого Апостола Павла до Ефесян, розділ 6
Євангеліє від Матея, розділи 5-7
-
Подкаст. У пошуках Авторитету. Частина 16.
«Серце захищене. Чим є справедливість?» Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Ми говоримо про боротьбу зі злом, з демонами
У боротьбі, у якій знаходимось - потрібно шукати правду.
Що хоче ворог? Щоб ми відвернули увагу від Бога.
У світі багато маніпуляцій - якщо не розпізнаємо брехню, зосередимо увагу на ворогу.
Поки нема зосередженості на стосунку з Богом - людина не підперезана правдою
В процесі зростання у правді проводимо багато битв.
Одним з основних місць боротьби є витримати у стосунках з Ісусом, щоб пізнати, який Він.
Земля - достатньо грішне місце, де є страждання і хвороби.
У світ ввійшов гріх: відвернувшись від Бога любові ми впустили у світ гріх. Момент відходу від Бога дає нам розуміння природи зла.
Є вихід: Ісус Христос є Правда, Дорога і Життя. Ісус нам дав усі засоби.
Чим більша любов, - тим більша рана, коли робимо вибір відвернутися від Бога.
Що таке справедливість?
Часто людина зосереджується на рані, болі, і каже: це - не справедливо.
Тактика сатани: осуджувати, засуджувати, оскаржувати.
Сатана говорить: Бог заборонив вам, говорить, що Бог несправедливий. Коли людина когось осуджує, говорить, що Бог несправедливий.
Або ж лукавий зосереджує увагу на іншій особі, щоб засуджувати
Коли говоримо про несправедливість - там є якась кривда.
Що є добром?
Можна і так званим добром скривдити людину.
Віддати Богові справедливість - у Ньому шукати справедливість.
Коли я пробую людськими зусиллями шукати справедливість, не будучи просвітленим Правдою - Бог є справедливим суддею. Лише Він є серцевидцем. Він бачить усе.
Що я слухаю? Чий голос?
Якщо ми відкриті на Бога - Він у наше страждання вливає багато світла
Коли я зациклююсь на стражданні - закритий на Боже благословення
Якщо не одягнути броню справедливості- битви програються
Стань учнем! Живи по заповідям!
Бога постав на перше місце.
Це - спосіб життя, у який потрібно підпорядкувати себе.
Тоді буду зростати у справедливості.
Якщо Бог не стоїть на першому місці - це не справедливо.
Духи темряви хочуть, щоб ми вбачали ворога у людях.
Молитись за ворогів: щоб ми під впливом насилля, страху, не попали у місце поневолення. Щоб нами не заволодів дух ненависті і дух помсти.
Ми не бачимо в який момент розбійник навернеться.
Ми не є справедливими.
Наскільки я хочу, щоб Бог керував моїм життям? Усім життям?
Одкровення - це даність, у якому Бог і досі відкриває Себе.
Багатьма керує страх перед стражданням
Не можливо знайти справедливість поза Богом.
Рекомендовано до прочитання:
Послання св. Апостола Павла до Ефесян, розділ 6
Євангеліє від Матея, розділ 6
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 15. Серце як поле битви. Підперезані правдою.
Співрозмовники: єпископ Микола Петро Лучок ОР та священник о. Євген Фізер
У подкасті:
Від самого початку, коли зʼявляється лиходій - він бреше.
Що таке правда?
Людська правда завжди субʼєктивна
Потрібно одягнутися у повну зброю Божу.
Хто мені скаже, що відбувається у моєму житті?
Хто мені скаже, що відбувається з моїм життям?
Одягнутися у Христа - це про зрілість. Це - про дорослість.
Наші дорослі, наші батьки - не вчать нас про духовну боротьбу, і часто самі не розуміють, що відбувається.
Не завжди є напад духовний : є періоди ніби все добре, а потім приходить пригнічення, обезцінення. Це основний інструмент ворога - обезцінити тебе, обезцінити Бога, обезцінити іншого, налякати: «бійся!»
Він повʼязаний з тим, щоб перекрити доступ до Бога, заморозить жертву, і тоді вже хоче пожерти. Забирає людину в темряву. Але людину можна врятувати. І рятує Ісус.
В чому наша відповідальність? Щоб ми готувалися, щоб ми росли.
Якщо ми не розуміємо, не робимо акценти, що йде війна, то думаємо, що Бог нас залишив. Може бути темрява, яка проникає піднебесний простір, що навіть ангелам важко прорватися до нас.
Коли Ісус прийде у славі другий раз, і розділить тих, які були Йому вірні, і тих, які стали до темної сторони - буде остаточний момент: що ти вибрав.
Пекло - це стан, де нема Бога.
Однак тут, на землі, людина може навернутися.
Не так просто ворогові заманити людину на свій бік. Лише правда може його виявити.
Стійте, отже, підререзавши правдою бедра ваші: стійкість, мужність, уважність! Чувайте, бо не знаєте ні дня, ні години.
Так-так! Ні-ні! Іде війна!
Якщо християнство літепле - сам Бог гнівається: ми покликані, щоб у всій зброї захищати себе і наших дітей.
Перше , що ми пізнаємо - Правда.
І ця правда - Ісус Христос. Щоб підререзатися правдою потрібно знати навчання Ісуса.
пізнайте Правду (Ісуса) й Правда (Ісус) вас визволить
Є 4 основні правди:
1. Бог є Любов. Бог є Добро.
2. Людина зранена, людина згрішила. Людина повірила у брехню. Захворіла. Попала під вплив брехні - людина поневолена, тому нам потрібен Ісус Відкупитель.
3. Є вихід , і цим виходом є Ісус Христос: Правда і Дорога, яка веде до життя. Ісус - відкупитель, Він відкупив мене з увʼязнення
4. Ми отримали повноту Таїнств у Церкві - Ісус залишився посеред нас через Духа Святого і Він діє у церкві.
Той, хто засвоїв ці 4 істини - це воїн.
Ми не просто каємося, що ми образили Бога, а тому, що ми попали на територію темряви
Рекомендовано до прочитання:
Послання св. Апостола Павла до Ефесян, 6 розділ
Книга Пророка Даниїла
6 розділ Євангелія від Йоана
1 послання Апостола Йоана
Послання Апостола Павла до Филип’ян
-
Життя триває: опори у часи потрясінь. Піти на глибину. Частина 33.
Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівський
У програмі:
На нас, людей величезні потрясіння, на нашу психіку.
Люди втомлені, пригнічені, більшість з нас усвідомлює важкий стан.
Запитання: хто як з цим справляється?
2023 рік закінчили з великою напругою, втомою, і знак запитання: що чекає нас у 2024-му.
Перша опора: РИТУАЛИ
Ритуали – це такі практики, які, незалежно від того, що відбувається, я їх виконую.
Є щоденні, щотижневі, щорічні ритуали.
Важливі щоденні ритуали – молитва, читання і розважання Святого Писання.
Людина, яка має щоденні ритуали має опору.
Щоденні фізичні ритуали: фізичні вправи – потрібна щоденна зарядка і щоденний рух.
Ми живемо у цивілізації, де наше тіло страждає, особливо у цьому часі потрібна турбота про тіло.
Щотижневі, недільні ритуали, які дають опору: Богослужіння, Причастя.
Щорічні ритуали – Різдво, Великдень. Людина, яка має щорічні ритуали – має опору.
Людині потрібно подивитися, наскільки ритуали вибудувані, наскільки вона вірна ритуалам – важливо вибудувати їх і дотримуватися.
Через ритуал ми порядкуємо хаос: мені важливо бути сильнішим ніж те, що впливає на мене.
Коли приходить диктаторський режим, закривають храми.
Другий рівень опори: ПЕРЕКОНАННЯ
Потрібно працювати зі своїми переконаннями. Вони дають відповіді на питання: чого я живу, для чого я живу і як мені жити у цьому світі.
Зі своїми переконаннями потрібно працювати постійно.
Одна з таких опор: Десять Заповідей.
Переконання дають щораз більшу опору.
Кожна криза веде до потрясіння, це і нагода відповісти собі: що мені дає це переконання, чому я їх тримаюсь, чому вони для мене важливі.
Наскільки сильними є ці переконання?
Переконання наближає Ісус зі Своїм навчання. Це – чотири Євангелія.
Як у ситуації, коли є враження, що світ розсипається, стосунок з Ісусом дає опору.
У щоденних ритуалах у людини має бути час на вивчання життя: у чому сенс життя?
Зглиблення у сенсах, у чому сенс – на це потрібно давати відповіді.
Коли вибудувані ритуали, йде усвідомлення, ми можемо назвати, що відбувається. Ми знаходимось більше у режимі виживання, ніж проживання. Коли ми це називаємо – можемо усвідомити, є можливості випускати це. До прикладу – практика читання Святого Писання – це практика виживання. Молитва має бути. Це дає опору у житті.
Переконання: «Я знаю кому повірив. У Тебе є слова життя вічного»
Чому тоталітарні держави переслідують інші переконання?
Чому забороняється свобода? Свобода – це переконання.
Тоталітарна система буде боротися зі Святим Писанням, цензурувати інші книги.
Переконання важливо зміцнювати у собі.
Ми шукаємо опори як діти, як підлітки, у авторитетах. Однак важливо самим зміцнюватися: «Я знаю, чому я повірив Ісусові!»
Проблемою сучасної цивілізації є швидка інформація та втрата здібності аналізувати.
Зміцнюй, молися, досліджуй, аналізуй! Шукай однодумців, які мають подібні цінності.
Третій аспект опори: ДРУЗІ
Важливо інвестувати у реальних друзів. Людина багато часу перебуває у віртуальних стосунках, і це вибиває почуття опори і закоріненості у житті у тут і тепер. Потрібно повернутися у реальні стосунки з друзями, з якими на регулярній основі проводжу час.
Друзі – це ті, хто має подібні цінності і говорить про ці цінності. Потрібно шукати зустрічі у реальному часі.
Через перебування у віртуальному просторі у нас деформується вміння говорити.
Стосунки з друзями двосторонні: я даю і мені дають. Є баланс давати і брати.
Важливий дружній стосунок, де я спілкуюся.
Четвертий аспект опори: уважність до потребуючих.
Потрібно помітити людину, яка є біля тебе
Книга: Віктор Франкл. Людина у пошуках справжнього сенсу життя.
Євангеліє від Матея, розділ 7
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 14.
Серце як поле битви. Одягніться у зброю Божу
Співрозмовники: Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівський
та о.Євген Фізер, парафіяльний вікарій
У подкасті:
Як це можливо, що Бог живе у мені?
Центральне питання: чи є у мені Бог?
Без розуміння присутності Бога у людині розмивається все.
Що таке святість?
У християнському розумінні: я приймаю Святого Бога. Слово - це сам Бог.
Не може людина жити без Бога.
Нема існування поза Богом.
Буття з Богом - це входження з Ним у особистий стосунок.
Бог як Особа. Не просто як Особа, Яка далеко. Ісус, Друга Божа Особа стає людиною.
Приймаючи Ісуса доходимо до моменту, що Він живе у нас.
Диявол постійно спокушає до гордині.
Слово Боже - це меч.
Слово Боже як смирення. Слово Боже відроджує присутність
Боротьба і війна , щоб утримати Божу присутність відбувається у мені.
Кріпіться у Господі
Духовне життя, як рух на ескалаторі, який рухається вниз: затримаєшся - підеш вниз
Духовне тренування - те ж, що і постійне тренування спортом: без тренувань тіло ослаблене
Це духовна практика, без якої не можна далі рухатися.
Ми є воїнами.
Духовну зброю ми повинні одягати кожен день.
Іде війна на рівні духа.
Щоб бути воїном - потрібно бути натренованим.
Боротьба відбувається у серці.
Слово Боже - це меч, щит, Бог нам цю зброю дає.
Євангеліє - ти чуєш Слово Боже.
Щоб далі встояти - треба мати силу: кріпіться у Господі.
Ісус, коли посилає учнів, дає їм владу проти нечистих духів, проти лицемірства, проти лукавого.
Ісус - авторитет Істини.
У чому криза у сьогоднішньому світі? Хто є остаточною істиною?
Якщо нема вищої інстанції, яка говорить, що таке істина, є багато підміни понять.
У західній цивілізації є величезна підміна понять, бо люди не проникнуті стосунком з Ісусом, і хитрощі диявольські проникають у життя людей.
Щоб бути милосердними - треба бути правдивими.
Істина як скальпель, що відділяє від зла. Це - милосердя сказати правду, сказати істину.
Ми ніби цивізаційно розвиваємось, але деградуємо. Відбулася підміна понять. Бог перестав бути цінністю
Темрява хоче поглинути. Одна з проблем сучасної цивілізації - поневолення держав, місцевостей, де відчувається присутність темряви.
Брехня диявола: багато людей повірили, що його нема. Одна з його хитрощів - ховати свою присутність у діях людей, робити вид, що його нема.
Його можна розпізнати лиш тоді, коли людина входить у світло Боже.
Поки людина не прийняла силу Господню - вона боїться цього.
Є потреба, щоб ми християни, щораз були більшими воїнами і усвідомили, що йде війна проти світу темряви.
Цивілізація християнська, яка втратила міць присутності Слова, почала розсипатися.
Зникло розуміння де відбувається війна: війна у світі духовному, проти правителів світу темряви, проти духів злоби.
Темрява не огортає світло.
Світло прийшло у світ, і темрява його не огорнула..
Плід Воскресіння Христового - Він знищив плід діл диявола.
Ісус у нашому серці вже переміг.
Боротьба відбувається у моєму серці і в серці кожної людини.
Поки людина не розуміє, що є духовна війна, тому і не до кінця розуміє сенс християнства. Іде війна і ми є або по одній, або по іншій стороні. Нема середини.
ІСУС ВЖЕ ПЕРЕМІГ!
-
Сопричастя як Богопізнання Сопричастя як прагнення глибини серця. Піти на глибину. Частина 32. Єпископ Микола Петро Лучок ОР.
Цитати:
Християнська спільнота полягає на тому, що це люди – які збираються в Ім’я Ісуса, навколо Ісуса.
Якщо йдеться про християнство, то це – зустріч з Ісусом у стосунках з іншою людиною.
Це – спільнота.
Християнства без сопричастя не існує.
Християнства без Ісуса не існує.
Якщо посеред нас нема Ісуса – то це вже не християнство.
Чи є Ісус Христос у певному дійстві? Чи переживають люди, з якими спілкуюся Його присутність?
Сопричастя – дорога, до якої веде нас Ісус.
Якщо Ісус посеред нас – то буде вести нас до щораз глибших стосунків. Вони вписано як і в стосунку в Бозі: вони дуже прості, глибокі, відвертрі, наповнені любов’ю.
Якщо ми маємо стосунок з Ісусом, то Він, і Його Дух Святий веде нас до щораз глибшого стосунку - до сопричастя.
Божий задум який? Наповнити мене любов’ю, і щою я любив, дарував себе, служив іншим.
Сопричастя до якого веде нас Ісус: сопричастя з Особами – це містерум. Ісус веде нас до Отця.
Прагнення людини у глибині свого серця – пізнати Отця. У Його очах, Його лику бачу свою цінність.
Синод говорить: повернутися до своїх коренів, почати слухати що говорить Дух до Церкви, що говорить Дух до нас. А це вимагає часу, уважності, посвяти.
Природа Церкви – слухати.
Кого слухаю?
Якщо Церква не повернеться до своїх духовних коренів, до містичного життя, вона розпадеться як структура, яка будує на правилах моральних, яка прагне ввігнати в рамки, де нема духа сопричастя, духа спільноти.
Що сьогодні Ісус говорить до нас?
Невід’ємна частина духовної зрілості – людина відкриває себе цінна особистість: настільки цінна, що вона не боїться бути відкинутою, не боїться бути незрозумілою рештою суспільства, як це було у житті Ісуса.
Інший важливий аспект у сопричасті: досвідчую себе частиною організму. Ми, втілені через хрещення в Ісуса, стаємо Його Тілом. А це значить, що ми – один організм.
Ми і служимо один одному, і вимагаємо один від одного– маємо право один на одного. Ми стаємо частиною один одного
Що далі, коли ми є спільнотою?
Починаємо досвідчувати, що нас з’єднує один Дух і ми стаємо одним тілом, і нам залежить один на одному.
Сопричастя спільноти, як одного будинку.
Коли приймаємо Ісуса – там розпізнається місія.
Однак якщо нема спільноти і сопричастя – до чого кличемо інших?
Бути частиною організму – це теж відповідальність.
Етапи стосунків з Ісусом
Спільнота з Ісусом базується на учнівстві.
Стосунок з Ісусом, як з Наставником
Спільне служіння: Ісус мене кличе служити, має бути аспект спільного служіння.
Ми перестали бути вимогливими – Ісус вимогливий!
Після спільного служіння – дружба.
Коли ми стаємо друзями, як одне тіло, як один організм, нам хочеться віддавати життя один за одного.
Дружба може переродитися у родину: родинність з Ісусом та християнській спільноті. Щоб всі були одно: містична єдність
Хто для вас Ісус?
Пропозиція від єпископа: віднайти себе – який рівень сопричастя досвідчуєте у організмі, яким є Тіло Ісуса Христа. Запрошуємо до коментування!
Ти хочеш піти за Ісусом і віддати життя за цей стосунок?
Рекомендовано до прочитання
15 розділ Євангелія від Йоана
7 розділ Євангелія від Матея
6 розділ Євангелія від Йоана
-
Подкаст. У пошуках Авторитету. Частина 13
Захист серця.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Слово Боже є живе.
Слово Боже є життям.
Коли я приймаю Боже Слово - приймаю Бога
Коли ми приймаємо ці слова - приходить сам Ісус. Приходить Особа. Приходить Живе Слово
Позиція Церкви щодо Божого Слова: іде усвідомлення цінності Божого Слова
Після ІІ Ватиканського Собору ми пішли в усвідомлення цінності напрямку читання Божого Слова
Через стосунок з Ісусом, через Його навчання краще розуміється, що таке Таїнства
Через Слово Боже ми можемо бути в присутності Ісуса постійно
Ми є Богоносцями - як є присутній у мені Бог, Пресвята Трійця, Дух Святий
Слово Боже - це сам Бог, - «І Слово стало Тілом»
Це не Бог обмежений Своєю присутністю, Бог обмежується станом мого серця.
Стосунок з Богом є обдаровування, любов. Ми принесемо плід, коли Слово Боже приймемо у добре серце.
Відбувається зачаття, присутність Бога у нас, але її треба виносити - оберігати, берегти це серце.
Як ти оберігаєш Слово?
Коли не зберігаю Боже Слово - це «викидень», це - втрата.
«Слово Боже береже мене, а я бережу Слово Боже»
Марія зберігала ці всі слова у своєму серці, і розважала над ними
Протягом дня розважаю над Словом Божим і співставляю з тим, що є: я є кивотом.
Коли ми зраджуємо Бога - це є диявольською пропозицією, і в цьому завжди є «бійся!»
Берегти Слово - це витривати у єдності, і не піддатися спокусі, не піддатися брехні.
Що значить для тебе, що серце потребує захисту?
Ісус говорить: «Я - Той, хто прийшов сказати тобі, що Отець Небесний тебе любить». Це є Добра Новина
Людині потрібен авторитет - авторитетне слово: коли людина особисто досвідчує, - Бог у своїй всюдисущності промовляє до кожного.
Не бійся слухати! Шукай Ісуса!
Він хоче до тебе промовляти!
Запрошуємо коментувати, ділитися досвідом та задавати питання у коментарях
Рекомендовано до прочитання:
Євангеліє від Луки 8 розділ
6 розділ Послання Апостола Павла до Ефесян
-
Стосунок як місце росту. "Піти на глибину", частина 31. Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівської дієцезії
У програмі:
Де двоє – там спільнота
Ісус каже: «Де двоє або троє збираються у моє Ім’я – Я посеред них!»
Бог запрошує до стосунку. Бог запрошує до спільноти.
Ми творимо спільноту навколо цінності.
Без спільноти немає любові
У християнському розумінні: ми покликані до стосунку, ми покликані до любові.
На початку була спільнота: не вибух
Є дуже багато таємниць: кожен є таємницею.
Таємниця Бога у Пресвятій Трійці: Його природою є стосунок Любові.
Коли ми занурюємося у стосунок з Богом, і поряд є люди, які теж занурюються у цей стосунок, ми будемо досвідчувати щораз більше любові, щораз більше Божественних рис, Божественної присутності.
Християнство – це не є дорогою самодосконалості. Основою, процесом і кінцем християнства є стосунок.
Чи переживаємо своє християнство як стосунок з Христом?
На початку є спільнота: не продукція.
Спільнота у стосунку рухається до глибини.
Стосунок чоловіка і жінки у подружжі – як можливість зглибляти себе у довготривалому стосунку
Христос веде до сопричастя – ми стаємо частиною глибокої божественної любові.
Людина, яка не живе у спільноті – для чого вона живе? Яка її місія?
Чим вона наповнена?
Цивілізаційна проблема: коли дивимось один на одного, як на предмет. Де це бере свій початок?
Спокуса диявола: «ти не достатньо добрий!» - відповідь Бога: «Любов є першою!»
Цінністю є стосунок, цінністю є Любов.
Ісус був моделлю стосунку
Господь безсилий там, де людина не хоче прийняти
Висота і гідність, яку ми отримали від Бога: велич мотивує розвивати цей стосунок
Без спільноти, яка є навколо Ісуса Христа, не можливо проживати християнство, життя, автором, якого є Бог.
Спільнота має на меті не продукування, а перебування: прийняти дар і подарувати себе
-
Піти на глибину.Частина 30. Місійність як плід зрілості
Розмова: Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівської дієцезії та
о. Михайло Станчишин SJ
У програмі:
Що таке місійність? Чому вона важлива?
До місійності потрібно дозріти
Тема місійності – це тема зрілості
Місійність – плід зустрічі з Христом Воскреслим
Учень, який пізнав Христа – проповідує
У зустрічі з Воскреслим все починається.
Чи достаньо місійності у сенсі глибини і зустрічі з Христом?
Місійність – іти і віддавати своє життя.
«Вони» і «ми» у Церкві – прірва між мирянами та духовенством?
Головна проблема місійності: не виховуємо місіонерів
Щоб нести Христа комусь – треба Його зустріти.
Перше завдання ієрархії – виховувати.
Місіонер має народитися.
Не можливо масово продукувати місіонерів.
Якщо не вибудувати стосунок з Ісусом, як найвищим Авторитетом – нема зрілого християнства.
Місійність у контексті Синоду: слухати один одного
Повернутися до коренів: спільнота, сопричастя, місія
Будувати спільноти.
Ісус – це прийняття. Прийняття – це любов
Місія не можлива, якщо нема слухання
Покликання людини – бути вухом. Місіонер – про слухання.
наставники, котрі є втіленням Ісуса
У особистих зустрічах народжується місійний дух.
Часто люди не помічають те, що мають...
Місіонер народжується у Божій присутності.
БЕЗ ІСУСА МОЄ СЛУЖІННЯ МОЖЕ ПЕРЕТВОРИТИСЬ НА ЄРЕСЬ АКТИВІЗМУ
ЛЮДИНІ ПОТРІБНО МАТИ ПОКОРУ, ЩОБ ДОЗВОЛИТИ БОГОВІ ПРОМОВЛЯТИ ДО НЕЇ
Християнство – це персоналізм. Нема масового християнства. Людина дозріває через особистий провід.
Місія: ідіть і поділіться!
Запрошуємо писати відгуки та запитання, щоб ми могли вам послужити у наступних зустрічах
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 12. Серце щире: це як?
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Про ігнатіанські реколекції: засмакувати зустріч з Ісусом
Запитання: чи був там Господь? Чи я шукав Бога? Чи я усвідомлював, що Бог є зі мною і любив?
Чи я розумів, що Господь зі мною у цій ситуації?
чи реально шукаю Царства Божого?
Якщо всі твої служіння є такими важливими, що не маєш часу бути на самоті з Найголовнішим - то це комплекс Марти, - втрачаєш найважливіше
Пріоритет: Бог є на першому місці. Коли він є - на все дивлюся з перспективи єдності з Ним.
Без щирості нема росту
Почути Слово, почути Ісуса, почути Бога Отця - від цього залежить наше життя.
Почути - прийняти благодать
Чути - не просто про слово. Це- подія
Що говорить Бог? Його дія складається з трьох слів: Я - Бог, Творець, тебе люблю!
Щоб прийняти Божу любов наше серце може бути у котромусь з цих станів (притча про сіяча, лінк на подкасти)
Що таке зерно на землі добрій? Коли Добрий Бог на першому місці.
Щоб дійти, що Бог є найважливішим, - проходимо попередні етапи.
Важливо почути, що я є цінний для Бога.
У нас є внутрішній пошук.
Все що є злим - нестача Бога.
Розвивати Добро, славити Бога
Християнство - це не боротьба зі злом, це - відкривання Доброго Бога.
Навчання Ісуса - плід зустрічі.
Яке це: серце щире?
Яким є серце щире? Стережіться лицемірства. Стережіться нещирості.
Щирість - ключ до того, щоб чути Слово Боже.
Четвертий стан - первісний стан, до гріхопадіння.
Без щирості нема можливості почути Слово. Стосунок з Ісусом вимагає процесу щирості.
Нещирість і лицемірство - це брехня, це - маска.
Людина нещира завжди звинувачує когось іншого.
Коли звинувачую іншого потрібно задати собі запитання: «а за що я відповідаю у цій ситуації?»
Пошук винного без відповіді на запитання: а що я роблю?
Людина, яка звинувачує- в чомусь не щира. Не бере відповідальність за те, що носить у своєму житті.
Щоб піти на глибину з Ісусом треба мати багато відваги, багато щирості.
Тайна Сповіді - місце щирості, де є приходжу зі своїми гріхами, за які несу відповідальність.
Дитина є прикладом щирості.
Людина починає брехати, коли не знає що робити з тим болем, який досвідчила.
Коли дитина починає брехати у неї включається режим виживання
Що відбулося у моєму житті: базовий досвід любові-нелюбові, довіри- недовіри.
Рекомендовано до прочитання:
Євангеліє від Луки, розділ 8
-
Про пріоритет серця і його наслідки. Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 11. Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Притча про сіяча. Ця притча говорить про дорогу, про стани серця.
Ця притча, щоб проаналізувати яким є моє серце?
Зустріч зі словом - це дзеркало. Це - питання, у якому стані знаходжусь, це - виклик.
Слово конфронтує.
Коли я хочу добро, догнати і ще зробити добро, а Бога нема на першому місці - воно не працює.
Важливим є витривало читати Новий Завіт
Притча про сіяча: Щоб людина розуміла, чому вона в такому стані знаходиться?
«Учителю, що доброго маю чинити, щоб мати життя вічне?»
Добрий лише Бог!
Все лицемірство, лукавство, загубленість людини, що вона не хоче признатися в цьому
Вся наша проблема у релігійному житті, що як Ісус говорить до фарисеїв: ви б мали вести людей до Ісуса.
Коли людина себе продукує Іменем Божим, а там нема Духа Святого, і це - небезпечно.
А що тобі говорить Бог у контексті того , що ти чуєш?
Зустріч зі словом - це дзеркало, це - виклик.
Пріоритет - слухання Бога. Це або є, або нема. Коли є - ти маєш досвід, що Бог - найцінніший у твоєму житті. Його навчання найцінніше. Те, чого Він вчить - поставити на перше місце
Моє серце є доброю землею, коли там живе Добрий Бог
Серце - це рай. Очищення, навернення серця відбувається у зверненні до Бога. Повернення до принципу, який був на початку: Бог створив небо і землю, і все було дуже добрим.
Це стається, коли роблю вибір.
Що значить: продай все, роздай убогим і йди за мною?
Продай, що маєш - відпусти! Ти маєш лише Бога. Живи так як Ісус: стосунок з Отцем на першому місці.
Це є лукавство, що я залишуся ні з чим. А де Бог?
Людям це не можливо, але Богові все можливо!
Людина робить вибір не робити, не продати все, не робить зусилля, щоб Бога поставити на перше місце.
Тільки людина може це зробити - поставити Бога на перше місце.
Наблизилося Царство Небесне, покайтеся і вірте у Євангеліє! Поверніться до Бога!
Учні ішли за Ісусом, вони не були досконалими. Але вони зробили вибір.
Ісус - Вчитель! Це - християнство!
Навчання Ісуса є природнім для нас.
Його навчання, як Втіленого Бога. Він - Творець. Це - те, яким людина по природі мала би бути.
Манна давалася ізраїльському народові на 1 день. Манна - слово Боже. На один день. Зранку.
Це - твоє серце. З твоїм серцем потрібно працювати. Твоє серце має повернутися до стану, як було в раю
Слухай, Ізраїлю! Господь Бог твій єдиний Бог
Стосунок з Богом і любов до Нього на першому місці.
Люди, які не готові піти за Ісусом - відходять.
Відречись від себе! Відречись від життя по своїй волі - постав Ісуса на перше місце - читай Євангеліє!
Рекомендація до прочитання:
Євангеліє від Луки, розлід 8
Євангеліє від Матея, розділ 19
Євангеліє від Марка, розділ 10
-
Піти на глибину. Частина 29. Розширена і завужена ідентичність
Розмова на Veritas: Микола Петро Лучок ОР, єпископ Мукачівської дієцезії РКЦ
Ми знаходимося у постійному процесі.
Ми є у різних ідентичностях.
Це – відповідь на питання: хто я? Який я? Чому я тепер такий?
Ідентичність формується у стосунку
А хто ти?
Хто я? це запитання ми носимо глибоко у собі.
Протягом життя людина проживає різні фази ідентичностей.
Потрібно посвятити час, - пізнати себе.
КОЛИ ЛЮДИНА НЕ ЗНАЄ ХТО ВОНА – ВОНА СТАЄ ПРЕДМЕТОМ СИСТЕМИ, вона не має відповіді як їй жити, чому їй жити, чому вона така?
Людина знає, що вона не та, за кого її вважають зовні.
Пізнати себе – одна з пріоритетних речей.
Люди шукають провідників, авторитетів.
Питання: «хто я?» є глибоко всередині, вони приводять до розвитку.
Потрібно це впорядкувати. Щоб впорядкувати – потрібно прояснити. Щоб прояснити – потрібно зустрітися з собою.
Всередині кожного з нас є голос Божий, однак його може задавити зовнішній стосунок, світ, у якому ми знаходимось.
Добра Новина у тому, що цей голос сумління, Божої даності, завжди у мені присутній.
ЧИ є Ісус Дорогою для тебе? Ким Він є для тебе?
Чи є Він для тебе Істиною? Чи є Він для тебе Життям?
Я є тим, кого так Бог полюбив, що віддав Сина Свого Єдинородного. Так Бог полюбив усіх людей!
Моя ідентичність перебування тут на землі проявляється у центральному стосунку з Ісусом.
Якщо люди не переживають своє християнство, як живий стосунок з Ісусом, тоді хай розпадеться традиційний фальшивий спосіб життя. Ісус говорить: стосунок з Ним – це віддати своє життя. Бути готовим стати мучеником за цей стосунок.
Є ідентичності, які є моєю сутністю, а є додатки. Додатки менш важливі.
Мені не можуть дати більше, ніж дав Господь. Ідентичність бути сином Царя – найвища. Нічого більшого світ дати не може.
І цю ідентичність ніхто забрати не може, хіба людина сама від неї відмовиться.
Служіння – це природній плід відкриття своєї ідентичності як син Отця.
Заспокоїти людину може тільки Бог Творець.
У процесі розвитку потрібно вкладати надзвичайно багато зусиль.
Хто я? Чий я? Для чого я?
Істина – це Ісус!
Щоб почути – потрібно шукати тиші. Св. о. Піо колись казав: «Диявол дуже боїться тиші». Якщо людина принаймні 20 хвилин побуде у тиші, вона може почути, що Господь до неї говорить. А Господь завжди говорить добрі слова.
-
Піти на глибину. Частина 28. Низька самооцінка чи Богооцінка?
Єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський Адміністратор Мукачівської дієцезії
Людина не може себе зрозуміти без Ісуса Христа.
Питання пізнавання тотожності – пізнавання себе
Я - людина з безсмертною душею.
Якщо не усвідомимо розуміння себе – дуже завузимо свої переживання, які концентровані на втрату, на те, що хтось щось забирає, чи щось потрібно вирішити на горизонтальному рівні
Я – створений на образ і подобу Божу, утотожнюю себе. Стати подібним – утотожнитися
Чи багато людей чули про те, що вони – діти Божі?
Уникати кривду, однак, коли сповниться час…
Тотожність Бога – це буття.
Коли я знаю, що я є Божим – маю до Нього уподібнитися. Слухай, що каже Ісус Христос, і тоді уподібнишся
В тут і тепер у мене є конкретна місія.
Хто ти?
Чи достатньо бути просто добрим? А що далі?
В реальності духа доторкаєшся до вічності. Смак вічності дає відвагу
-
Задушені клопотами. Подкаст «У пошуках Авторитету»
Частина 10.
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі.
Бог не може бути на рівні чогось іншого. Так не працює
Шукайте найперше Царства Божого, інше вам додасться!
Зерно - це Слово Боже.
Дорослий християнин - це той, хто позиціонує себе як учень Ісуса.
Я читаю Святе Писання як хто?
Що таке есенціалізм? Ти концентруєшся на найважливішому
Дуже важливо щоб ми стали автентичними.
Поки людина не стала на дорогу, якою є Ісус: у мене нема сумніву у тому, що Він говорить правду.
Коли людина стає на дорогу? Якщо раніше вона не була на дорозі - де вона була?
У просторі темряви, у просторі гріха має простір диявол: жорстокість, образи, сконцентрованість на собі…
Коли людина стає на дорогу – і досвідчує, що довго не витримує: Божа благодать падає на камінь
Учень - це той, який занурюються у Слово.
Важливо! Щоб ми читали Слово не як книжку! Це - скарб, який закопаний
Кому дано знати таємниці Божого Царства? Позиція учня є ключем.
Коли людина зверхня, байдужа, обезцінює Святе Писання - вона не почує, не відкривається.
Це - дар.
Вам дано знати Тайни Божого Царства. Вони сховані. Вони у тайні.
Приходить диявол і вириває зерна – це перші, які на рівні слухання відходять.
Зерно впадає на камінь: це – другі, які слухають і з радістю приймають, але не йдуть далі
Зерно, що впало між тернями, і разом з цим зерном проростають інші дерева, терни… Це – треті, коли клопоти і життєві багатства глушать Боже зерно.
Що таке клопоти? Це - робота, заняття, відповідальності. Коли клопоти, життєві багатства є набагато важливішими, але плоду це не приносить.
Що важливіше для тебе?
Слово Боже чи життєві клопоти?
Розкоші - це зловживання тіла.
Багатство - це здобуток, але будується на тому, що «я» маю.
«Я» - стає ідолом. А де Слово Боже?
Коли Бога поставиш на перше місце все у тебе складатиметься!
На першому місці має стояти Господь!
Ісус веде до Отця!
Кожна людина шукає особистого стосунку з Отцем Небесним.
Рекомендації до прочитання:
Євангеліє від Матея, розділ 13: «Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі»
Євангелія від Матея, розділ 6: «Чого ж вам клопотатись?… Шукайте перше Царства Божого, а все інше вам докладеться…»
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 9. Камінне серце
Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
ЦИТАТИ:
Сіяч сіє зерно. Ісус говорить, що зерно – це Слово Боже
Слово Боже – це сам Бог
Неймовірним є те, що Бог дає самого собі
Ми вибираємо Ісус як наставника, як авторитета.
Він хоче, щоб ми стали Богоносцями
Бог хоче і може бути в мені.
І ця присутність має свою міру
Ісус вміє показати реальність людини, її стани
Коли приходить криза, спокуса – якого Бога маєш у серці?
Коли приходить криза, чи має людина чіткість вибору, що Ісус – Наставник?
Це – дуже вимогливий Наставник.
Чи впускає людина Бога, коли має кризу?
Моліться за ворогів ваших: що я роблю зі стосунком до ворога? Якщо я буду проклинати людину, яка мене скривдила – тоді стаю на «край дороги», і даю місце духові ненависті.
Камінне серце – це серце, закрите у болі
Молитва за ворога – це захист мого серця від ненависті.
Не може поміститися у одному серці благословення і прокляття: турбуючись про своє серце, якщо не молюся за ворога – то що роблю?
Нам потрібно побачити своє серце як начиння.
Бог хоче нас наповнити Своєю силою, мудрістю, благодаттю.
Він хоче, щоб Його Слово через мене діяло. І тут є питання моєї співпраці з благодаттю.
Серце камінне поверхнево приймає Слово Боже. Людина не йде на глибину. У кризових моментах, чи я готовий іти на глибину?
Людина сама виділяє місце для Бога, а людина не дозволяє Йому пробитися далі
Стан серця: ті, що на камені, не маючи Слово – дочасу відпадають.
Коли я закрив, заморозив дещо – у певному сенсі я труп. Потрібно впустити Христа Воскреслого. Щоб Христос Воскреслий зійшов у мій ад. У моє дно.
Щоб Христос Воскреслий проникнув усе моє життя.
Божа Педагогіка: коли Він показує на камінь, на замороженість, і пропонує, яким чином можу Його впустити, і дає інструменти, як вийти з цієї замороженості.
Слово дає силу зробити цей крок. Це не може бути насилу.
Якщо людина читає Слово Боже, - воно проросте. Сам Бог діє, Він приходить, веде, нагадує і пропонує.
Це – не є інструкція.
Слово Боже – це стосунок.
У кризі – вірність першому етапу: триматися Дороги, якою є Ісус Христос.
Якщо тримаюся дороги, якою є Ісус Христос, Він буде мене вести, щоб ці кам’яні місця були зцілені. Це – Його турбота.
Другий етап – це глибина.
Закритість - причина багатьох страхів.
Закритість є причиною страхів, які не дозволяють піти на глибину.
Слідування за Ісусом – це велика пригода.
Ісус - Наставник, Ісус - Дорога, Ісус – Господь.
Ісус часто говорить: «Не бійтеся!»
Принцип: впустити Ісуса у свій страх. Він дає тоді відвагу.
Людина, котра живе поверхнево – вигорає.
В стосунках з Ісусом вчимося приймати живу воду. Ісус говорить: ті, котрі Його приймуть, з них буде виливатися жива вода.
Ісус дає «вогкість», благодать, яка наповнює нас, яка випливає з нас, але в той же самий момент ми залишаємось відкриті, щоб знову приймати благодать.
Це - Божественне життя, яке є у Пресвятій Трійці. Це – постійний момент обдаровування любов’ю і благодаттю, і ми запрошені до такого способу життя, щоб бути благодаті повними.
Циркуляція Божої благодаті приносить плід.
Одна з основних проблем – багато людей не можуть перейти перший етап: не мають відваги, щоб віддати своє життя під владу Ісуса.
Ісус не змушує людину, але запрошує.
Замороження – стратегія виживання: щоб вижити – мусів заморозитись.
Таїнства, глибоке їх переживання – впускання Бога у своє серце.
Коли людина бачить «свою закам’янілість» - Ісус її підготував, щоб зцілитись.
Та біль, яку я не оплакав, повинна бути оплакана. Для цього потрібен час.
-
Піти на глибину. Частина 27. Сенс страждання
Розмова на Veritas: єпископ Микола Петро Лучок ОР, Апостольський адміністратор Мукачівської дієцезії
Коли страждання увійшло у світ? Навіщо страждання?
Що таке страждання?
Як переживаємо страждання?
Страждання у часі війни: як жити?
Коли страждання проживаю з Богом – як сприймаю це страждання
Цитати:
Завжди маємо дві пропозиції.
У стражданні теж є дві пропозиції: Ісус, коли молиться у Гетсиманському саду – передбачає страждання.
Страх перед стражданням більший, ніж саме страждання.
За навіюваннями про страждання стоїть злий дух, лукавий, який нас хоче зламати
Час війни – час великих страждань
Є страждання – які ми не вибирали. Ми народжуємося у певній даності страждання
Біля Розіп’ятого Ісуса бачимо двох розбійників: один у стражданні вибирає проклинати, інший просить Ісуса, щоб він знайшовся у Його Царстві.
У часі смерті , в останні миті робимо вибір.
Коли у людини велике страждання лукавий пропонує проклинати Бога, звинувачувати Бога.
Страждання може стати місцем росту. Страждання очищує
Дух страху і дух звинувачування – найсильніші. У стражданні ми можемо помножувати страждання, і вибір робимо ми.
Маємо страждання як даність, яке переживаємо у нашій країні: це – мега великий тиск на нашу психіку, душу, тіло.
Стратегія: страждання у стражданні, мова ненависті – людина грузне у цьому.
В Україні сильно розвинулася мова ненависті.
Це – небезпечна дорога. Якщо звалюємося на дорогу ненависті – у духовному сенсі це – диявольська стратегія. У духовному просторі тоді впускаємо духовного ворога.
Захищаючи свою державу, близьких і рідних, не піддаємось ненависті, не піддаємось обезцінюванню ворога.
Потрібно залишатися людиною, не дати місце ненавитсті, яка руйнує людину. Це – важко у часі війни.
Боротьба на духовну рівні пов’язана з тим, що диявол говорить: ненавидь, проклинай, обезцінюй.
Ісус не проклинає, не ненавидить, молиться: Отче, прости їм, бо не знають, що творять.
В моделі страждання Ісуса є сила і глибина, яку Він нам показує.
Жалість до себе запршує, щоб «знеболювати» біль. Людина починає запивати, наркотизувати, приймати транквілізатори, азартні ігри… - це примножуючі біль і страждання стратегії. Вони дають тимчасове облегшення
Насилля помножує насилля.
Що робите з болем, який носите у собі?
Чому хворіють діти, чому ДЦП, чому аварії, чому онкологічні хвороби… Чому Бог допускає?
«На все Божа воля?» - ні, це – неправда!
Ісус розпізнає, слухає..
Страждання є наслідком того, що людина виходить із зони добра.
10 заповідей: Бог створив добрим цей світ. Не живучи законами добра є наслідки.
Страждання – історія наслідків відходження людини від Бога. Це – справа взаємозв’язку.
Часто людина хоче простих рішень.
У моменті страждання розігрується духовна війна: ворог буде звинувачувати і відводити від Бога, Дух Святий буде провадити до сили, яку Бог дає у стражданні.
Бог не є творцем страждань. Він є Тим, який дає всю потрібну силу: усвідомлення, стійкості,допомагаючи один одному проходити цією дорогою.
У стражданні Бог завжди буде пропонувати вихід до дії. Стратегія злого буде вести до злого
На Закарпатті, у Мукачівській дієцезії РКЦ діють партнерські програми для допомоги військовим, людям, які втратили рідних, зокрема «Дерево Мого Життя»
Згадувана книга: Eрік Грейтенс «Стійкість»
-
Подкаст. У пошуках Авторитету.
Частина 8. Тайна Божого Царства Співрозмовники: о. Євген Фізер та єпископ Микола Петро Лучок ОР
У подкасті:
Притча про Тайну Божого Царства - про Тайну життя з Богом.
Життя з Богом - це Тайна. Її потрібно розкрити.
Є багато перешкод, щоб цю тайну розкрити.
У Євангелії від Матея, у 13-му розділі читаємо: Царство Боже - це дорогоцінна перлина. Щоб знайти її - потрібно докласти зусиль.
Коли ми знаходимо цінність, яка вказує на Бога, - відкривається наступна цінність: куди іти.
Коли у людини закрите серце на Бога - тоді приходить диявол.
Людина покликана стати на дорогу, якою є Ісус.
Християнин - це той, хто став на Дорогу, якою є Ісус
Святе Писання потрібно досліджувати.
Перший рівень читання: загальне знайомство
Другий: Ісус поставив священників наставниками - навчати те, чого ми навчились.
Християнин - це той, хто став на Дорогу, якою є Ісус, і в якомусь моменті передає своє життя під Його владу.
Керигма дуже проста: Бог є Любов, і Він нас любить
Настала трагедія- людина відвернулася від Бога. Все навчання про те, що людина відійшла від Бога. Спочатку відійшла група ангелів - демони, які звабили людей
Люблячий Отець нас не залишив. Друга Особа Божа, Ісус Христос, прийшов, щоб нас спасти - Я є Дорога. Є вихід.
Ісус, який є Правдою, є повнотою любові, віддаючи себе для нас і за нас. Зібравши учнів, яким передає навчання, і творить простір для навчання, який є Церквою (учнів)
Після Вознесіння Ісус залишається у спільноті учнів, яких обдаровував владою і дав нам Таїнства, засоби, до яких має доступ кожна людина
Ми створені на образ і подобу Божу.
Потрібно пройти всі етапи очищення: глибина призиває глибину. Людина прагне істини, добра, Бога.
Кожен гріх, кожне зло - як пропозиція чогось доброго. Гріх паразитує на правді, на добрі.
Важливо усвідомлювати собі важливість цього простору у нашому житті.
Усвідомлення Ісуса дає ключ: що відбувається і як діяти. Це - поза часом.
Ми не зосереджуємось на злі, зосереджуємось на Ісусові, який є нашим наставником і Господом
РЕКОМЕНДОВАНО ДО ПРОЧИТАННЯ:
Євангеліє від Луки, розділ 4
Послання святого Апостола Павла до Ефесян, розділ 6
Книга Клайва Люіса «Листи крутеня»
- Laat meer zien
