Afleveringen
-
Чи помічали ви, що люди, які демонструють явний егоїзм, часто справляють враження глибоко незадоволених? Здається, вони живуть із постійною потребою бути в центрі уваги та першими в усьому, а їхні дії ніби кричать: "Подивіться на мене!" Але за цим яскравим фасадом нерідко ховається крихкість і біль.Егоїзм стає захисною маскою для тих, хто насправді не навчився любити й приймати себе.
-
Ви знаєте, що у розмовах участь беруть двоє. Один із співбесідників розповідає про якусь ситуацію, ділиться своїми думками та задає питання, а інший слухає і відповідає; потім вони міняються місцями, і так триває діалог. Теми під час нього можуть різко змінюватися, через що прослідкувати суть розмови стає складно.
-
Zijn er afleveringen die ontbreken?
-
Ні для кого не секрет, що слова здатні як вилікувати, так і вбити. Ними ми виражаємо свої думки, погляди, емоції; ними ми підтримуємо і сваримося. Ми стикаємося з ними щодня, спілкуючись, слухаючи чи пишучи щось.
Наш внутрішній світ складає складну картину з набору різних почуттів, яку буває складно виразити. Тоді на допомогу приходять слова. Висловлюючись, ми знаходимо спокій і краще усвідомлюємо, що відбувається усередині нас. Крім того, слова - це один зі способів підтримки близьких.
-
Втома – це короткочасний стан, наслідок інтенсивної роботи або недосипання. Вигорання – це тривалий стан повного виснаження: фізичного, морального, розумового.
Усі ми прагнемо бути швидшими, ефективнішими, продуктивнішими. Але трудоголізм став пасткою: дослідження, показують, що надмірна робота веде до вигорання й навіть депресії.
-
Ви постійно працюєте, але водночас відчуваєте, що робите недостатньо? Найімовірніше, що це лише так здається, а ви страждаєте від токсичної продуктивності.
Саме вона змушує вас вважати, що потрібно працювати безупинно, ігноруючи відпочинок та відновлення. Тому час від часу дозвольте собі зупинитися, відновити сили та попіклуватися про себе.
-
Багато наших звичок та моделей поведінки кореняться в минулому досвіді, зокрема у травматичних подіях. Ці не завжди усвідомлені психологічні шрами можуть впливати на наше самопочуття та стосунки з іншими людьми.
Саме про це йтиметься у свіжому випуску "Онлайн терапіі"
-
Чому "будь сильним" не працює: про шлях до одужання після травми
Фраза "Тримайся, ти впораєшся!" стала своєрідним кліше, яке ми часто чуємо в моменти життєвих труднощів. Людину начебто намагаються підтримувати, однак подібні підбадьорювання приносять більше шкоди, ніж користі.
Адже не враховується глибина переживань людини, їй не залишають права на слабкість і не пропонують конкретних шляхів розв’язання проблеми. Про це поговоримо у сьогоднішньому випуску
-
Іноді дружба чи любов бувають односторонніми. Буває, що попри те, що стосунки здаються нам дуже теплими та близькими, інша людина так не вважає і не відчуває того самого тепла.
Як би ми підсвідомо не ідеалізували стосунки, рано чи пізно ми починаємо відчувати дискомфорт через відсутність взаємності. Тоді спілкування стає токсичним і починає отруювати життя обом сторонам. Одна сторона може намагатися розірвати зв’язок з іншою, вдаючись до відштовхування за допомогою грубощів, приниження або відстороненої поведінки.
-
На жаль, людське спілкування не обходиться без маніпуляцій. Її можна очікувати з будь-якої сторони: друзів, родини чи колег на роботі. Маніпулятор, свідомо або підсвідомо, має на меті змінити думку співрозмовника на зручну для себе. Найчастіше вони застосовують тиск на почуття провини, лестощі та залякування.
-
Чи знайомі вам ситуації, коли треба було терміново щось запам’ятати, а не вдавалося? Або коли ви раптом забували всю необхідну інформацію у максимально невдалий момент?
-
Це явище, яке іноді має місце у будь-яких стосунках: сімейних, романтичних і навіть дружніх. Вчені вважають, що навіть тварини здатні ревнувати, коли бачать, що їхні господарі приділяють більше уваги одне одному, ніж їм.
-
У конфліктах ми відчуваємо злість. Той, як абсолютно природна емоція, вказує нам на дискомфорт і допомагає зрозуміти, що саме нам не подобається. Однак іноді нас ображає правда, і це буває дуже складно визнати.
-
Чимало хто чекав на літо. Особливо ті, що страждали на сезонну депресію узимку. Здавалося, із потеплінням мало покращитися самопочуття і з'явитися змога частіше виходити на вулицю, однак цього року ситуація змінилась.
-
Щодня у наших головах вирують сотні думок. Ввечері, коли ми вже збираємось відпочити, вони починають особливо заважати нам. Нерідко ці думки є тривожними, вони нагадують про проблеми та справи, якими нам ще доведеться зайнятися.
У такому стані мозку важко функціонувати. Ми не можемо заснути або зосередитися на чомусь. Особливо підвищується дратівливість, якої так складно позбутися, і яка може ненароком поширюватися на рідних та друзів, що дуже засмучує нас.
-
Незалежно від нашої любові до спілкування, взаємодії з людьми та енергійності, у всіх нас є соціальна батарейка, яка час від часу вимагає відновлення. Для цього з’являється необхідність усамітнитися - комусь на довший, комусь на коротший термін.
-
Зустрічаючи осіб, які фізично дещо відрізняються від нас, ми можемо почуватися розгублено. Деколи люди можуть відчувати навіть страх, не знаючи, як правильно поводитися. Наразі через війну питання мовного етикети з людьми з обмеженими можливостями постає особливо гостро.
Нерідко на вулицях можна зустріти поранених військових. Втрата кінцівки або її деформація є для них серйозним переживаннями, яке сильно впливає на психологічний стан. Важливо пам'ятати і розуміти, що вони можуть відчувати страх, непотрібність, відразу до себе. Звісно, поведінка кожної людини буде індивідуальною, однак факт втрати та необхідності адаптації до неї залишатиметься фактом.
-
Інакше ця абревіатура розшифровується як “Розлад харчової поведінки”. “Поведінка” - тут ключове слово, адже мова йде не так про травлення, як про психіку.
В адекватному стані їжа сприймається як простий спосіб задоволення потреби. Вона не приносить ані сильного задоволення, ані засмучує чи викликає відчуття провини. Тоді, коли харчування стає рятівним колом або страхом, можна говорити про наявність проблеми.
-
Між батьками і дітьми нерідко виникають конфлікти. Сперечаючись, ми відчуваємо сором і роздратування, іноді - провину і страх. Навіть найменша сварка може бути триггером, якщо у ваших родинних взаєминах панують токсичність, тиск і маніпуляції.
-
Неприємні ситуації часто лишають осад. Засмучені, ми намагаємося подумки розібратися із тим, що сталося. Якщо це стосується конфліктів, ми схильні вдаватися до образ та звинувачень; у результаті, складається ілюзія полегшення, яка триває недовго.
-
Іноді буває важко змусити себе робити справи. Вони здаються складнішими, довшими – тобто такими, що вимагатимуть багато зусиль. Усвідомлюючи причину потенційної втоми та стресу, ми відкладаємо справу на потім.
За відсутності сил доводиться шукати мотивацію навіть для приємних занять. Це особливо стосується діяльності, яка вимагає систематичності: вивчення мов, заняття спортом чи підготовки до іспитів. Відчуваючи їхню тривалість як нескінченну, ми уникаємо їх - іноді свідомо, а іноді просто забуваємо.
- Laat meer zien
