Afleveringen
-
У випуску — про те, як працює російська пропаганда в соціальній мережі «TikTok».
Редакція «Текстів» дослідила, як ШІ допомагає пропагандистам масштабувати роботу в мережі «TikTok». Журналісти виявили TikTok-ферму з 300 каналів, які після автоматизованої обробки видавали чужий YouTube-контент за власний і водночас поширювали російську пропаганду.
Які інструменти потрібні для виявлення таких ферм, чого слід вимагати від TikTok щодо модерації контенту, аби істотно зменшити можливості для роботи пропагандистів на платформі — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Дукач, керівницею відділу досліджень дезінформації у виданні Texty.org.ua. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Мережа «TikTok» — це сіра зона. Ще нещодавно не співпрацювала з українським урядом, але цієї весни почалась активізація співпраці»;
05:30 «Штучний інтелект — це не негативна річ. Це не зброя проти демократії»;
08:08 «Коли США почали погрожувати заборонити TikTok, платформа почала співпрацювати з Україною»;
10:10 «ТіkТоk зробив перший крок в напрямку покращення політик модерації на своїй платформі»;
16:14 «Хтось узяв найпопулярніші канали в YouTube, у яких немає TikTok і переніс їх в туди, щоб заробляти чи поширювати дезінформацію»;
17:22 «Це маленьке розслідування розставило дуже багато червоних прапорців стосовно недоліків алгоритмів модерації в TikTok».
-
У випуску — про дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України».
Центр досліджень «Детектора медіа» разом з аналітиками британського «Центру інформаційної стійкості» (Centre for Information Resilience) провели дослідження «Медіаландшафт на тимчасово окупованих територіях України», в рамках якого дослідили різні аспекти медійного ландшафту тимчасово окупованих територій України — частин Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Криму.
Про медійний ландшафт, хто працює і координує роботу пропагандистських медіа, за якими моделями Росія встановлювала медіаконтроль на тимчасово окупованих територіях, а також про роботу «фабрики тролів» і телеграм-каналів медіаімперії Пригожина — про це автор подкасту «Медіуми» Вадим Міський поговорив з Лесею Бідочко, заступницею керівниці Центру досліджень «Детектора медіа», та Юлією Пархоменко, дослідницею британського «Центру інформаційної стійкості». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Медійний ландшафт на ТОТ є централізованим і підпорядкованим російській владній вертикалі»;
05:43 «Населення окупованих територій було ідентифіковано як “донбаський народ”»;
08:05 «У них був величезний дефіцит кадрів на тимчасово окупованих територіях. Вони займалися рекрутингом молоді»;
14:30 «Територія ще навіть не була окупована або російські війська ще були дуже далеко, але вони вже готували основу і створювали телеграм-канал»;
17:00 «Той факт, що Кирієнко активний на ТОТ, нас не дуже дивує, тому що Росія після анексії до них ставиться як до своїх»;
19:55 «Отруєння інформаційного середовища, навмисне дезінформування жителів ТОТ — це карно»;
25:53 «Якщо інші дослідники або журналісти хочуть заглибитись в якесь інше питання — це ідеальна база».
-
Zijn er afleveringen die ontbreken?
-
У випуску — про те, що таке національний наратив і чому він має лишитися тільки один.
Громадська організація «CAT-UA» провела дослідження національного наративу, яке показало, що в нашій державі існує три бачення того, що таке Україна, на відміну від інших країн, де існує один вид оповіді про свою державу. Ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Артемом Захарченком, керівником громадської організації «CAT-UA» про те, як проводилося дослідження, чому в Україні три наративи, чи є серед них проросійські та який наратив врешті стане домінантним. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Національний наратив — це історія про те, що таке наша держава, нація»;
06:38 «Всі три наративи дуже зблизилися і сильно попатріотичнішали»;
10:06 «Ми нарахували 10 точок дотику у трьох наративів»;
14:54 «В 90-х роках, коли Кучма свою книжку писав, напевно було важливо підкреслити, що українці не є росіянами. Тепер це всім зрозуміло»;
19:44 «В росіян єдиний наратив — “русского міра”».
-
У випуску — про методи роботи російських пропагандистів в українському інформпросторі.
Про те, як відрізнити анонімні телеграм-канали від неанонімних, що загрожує людині, яка не хоче вчитися медіагігієни та чому не можна поширювати емоційні новини, що викликають гнів, злість чи розпач — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Альоною Романюк, редакторкою фактчекерського проєкту «НотаЄнота», викладачкою Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Також вона дала поради, як користувачі соцмереж можуть блокувати російські наративи та розповіла про навчальні проєкти для дітей і дорослих, які вчать розпізнавати фейки та виявляти джерела, що розповсюджують дезінформацію. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Російська пропаганда використовує ті тріщини, які вже є в українському суспільстві»;
04:48 «Це хороша ідея — брати інформацію з видань з “Білого списку” медіа»;
07:23 «Я шукала персонажа, який буде кмітливий, такий, що докопається до суті, але не задрот. Єнот — це саме та вредина, яка нам потрібна»;
10:34 «Є шалений попит на медіапродукти, які будуть розвивати критичне мислення і медіагігієну серед школярів молодшого шкільного віку»;
14:35 «Брехня, повторена тисячу разів, не стає правдою, але у неї починають вірити як у правду»;
20:43 «Треба розуміти, що у нас дійсно є інформація, яку нам не кажуть — це туман війни»;
25:02 «Не поширюйте жодну емоційну інформацію, яка викликає гнів, злість, розпач. Зачекайте 2-3 години».
-
У випуску — про Індекс медіаграмотності українців, рівень вміння свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа.
Рівень медіаграмотності ветеранів війни й решти людей, вміння різних груп українців розрізняти фейки, згенеровані штучним інтелектом, перевіряти джерела інформації та власників інформаційних ресурсів, а також результати дослідження про те, що попри війну й інші негаразди українці змогли підвищити рівень стійкості до дезінформації — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Галиною Петренко, директоркою громадської організації «Детектор медіа». Втім, за її словами, є і вразливі групи, які залишаються інформаційними невігласами. Опитування також виявило зацікавлення людей у подальшому існуванні Суспільного мовлення поряд із популярністю телеграм-каналів, зокрема, анонімних. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «За найсвіжішим опитуванням, 14% людей мають високий рівень медіаграмотності та 62% — вищий за середній»;
03:30 «Українське суспільство стає більш обізнаним у проблемах дезінформації, маніпуляцій, стає більш свідомим, що потрібно цього навчатися»;
05:55 «Штучний інтелект — це один із найбільших наших викликів і не тільки українського суспільства»;
09:18 «Телеграм у телефоні зчитує, ймовірно, всю твою інформацію»;
12:07 «Ветерани більш критичні та скептичні до телемарафону, ніж населення загалом. Вони менше дивляться телемарафон і менше йому довіряють».
-
Продюсерка “Нового відліку” на Суспільному — про премію імені Георгія Ґонґадзе, токшоу «Новий відлік», телемарафон, а також про ChatGPT та виклики перед майбутніми поколіннями журналістів.
Про ставлення до премії імені Георгія Ґонґадзе, завершення роботи на «Громадському радіо», роль Суспільного мовлення у збереженні державності та боротьбу із чатом GPT — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Трощинською, журналісткою, радіоведучою та продюсеркою «Нового відліку».
00:00 «Георгій Ґонґадзе — людина, яка змінила ландшафт українських медіа»;
05:20 «“Громадське радіо” — пташечка, яка летить. І я сподіваюся, що вона летітиме високо-високо»;
07:27 «Завдання програми було не в тому, щоб розказати, що “мобілізація зірвана, це біда-біда”»;
13:29 «Мені нічого не відомо про цензуру на Суспільному»;
17:44 «Суспільний мовник існує для того, щоб захищати інтереси суспільства, не працювати на політичні сили»;
21:18 «Я давня прихильниця партійного маркування медіа»;
23:49 «Перевірка інформації вимагає зусиль. Людська природа така, що ми еволюціонували не для того, щоб якісь зусилля до себе докладати»;
27:45 «Нашими діями, нашою пасивністю, нашим попкорном, який ми їмо перед “тєліком”, ми можемо непомітно дійти до авторитарної країни»;
31:15 «Для того, щоб поборотися з ChatGPT, треба для початку визначитися, що ви хочете: любити себе в журналістиці чи журналістику в собі».
-
У випуску — про те, чому не слід довіряти жодному російському медіа, зокрема, «ліберальним».
Чи можуть імениті журналісти авторитетних західних видань помилятися? Чи варто републікувати новини й прогнози щодо війни з російських «ліберальних» джерел? Як діалог експертів і журналістів може допомогти обʼєктивніше висвітлювати воєнні події? Принцип «за що купив – за те продаю» для висвітлення війни не підходить, тому варто проводити ретельну перевірку будь-яких повідомлень, щоб дарма не сіяти панічні настрої у своїх матеріалах. Про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Іваном Киричевським, експертом українського військового порталу Defense Express. А також про воєнну цензуру й українську «поліфонію» у висвітленні війни: з чим звірятися в таких умовах медійникам при підготовці матеріалів. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Російські “ліберальні” медіа, які працюють за кордоном, навряд чи можуть бути в курсі планів генерального штабу Росії»;
07:27 «Варто уважно вчитуватися в бекграунд різних авторів західних публікацій, які наші медіа можуть переписувати»;
13:12 «Коли говорять, що росіяни сильні, нам треба не впадати в паніку, а винагороджувати наших воїнів»;
15:45 «Коли ми перебуваємо в повному стресі, ми до західних джерел ставимося, можливо, неадекватно».
-
У випуску — про «Кордон.Медіа», що висвітлює події Сумщини, війну та історії неймовірних людей, які має бачити весь світ.
Про те, як виникла ідея створити «Кордон.Медіа» з пріоритетом на соцмережі, причини відсутності Сумщини в загальнонаціональному медіаландшафті, а також чому співпраця з державою може коштувати для медіа певних зобов'язань — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Альоною Яциною, воєнною кореспонденткою та очільницею «Кордон.Медіа». А також обговорили особливу роль, яку має грати медіа у відновленні Сумщини, досвід роботи Альони всередині системи державних комунікацій та чи відчувають мешканці Сумщини розрив між тим, що відбувається і тим, що показують медіа.
00:00 «Після того, як ми перестали їздити на прикордоння, увага до нього приблизно зрівнялася до нуля»;
08:04 «Я була ідеальною пресофіцеркою»;
14:07 «Область знаходиться в паніці щодо чуток про те, що буде окупація. Офіційної комунікації трохи більше нуля»;
17:31 «Інформаційний простір не може містити вакууму»;
20:45 «Є витрати, які іноземні донори не фінансують, а ми без цього не можемо жити»;
23:50 «Кожна допомога від держави для медіа може коштувати, якщо не репутації, то якихось зобов'язань»;
26:09 «Ми говоримо про Сумщину на весь світ»;
28:02 «Іноземна аудиторія сприймає інформацію трохи не так, як сприймаємо ми».
-
У випуску — про Kharkiv Media Hub, що допомагає підтримувати роботу українських і іноземних медіа у Харкові.
Kharkiv Media Hub — комунікаційна платформа для брифінгів, пресконференцій, зустрічей, а також для коворкінгу та координації іноземних, українських журналістів і фіксерів, який з’явився у Харкові навесні 2022 року. Очолила проєкт журналістка і співзасновниця nakipelo.ua Наталія Курдюкова. Медіахаб входить у мережу «Медіацентру Україна» разом із Київським та Львівським медіацентрами.
Про два роки роботи медіацентру, роботу з іноземними журналістами, безпеку медіапрацівників і найголовніші проблеми харківських медійників — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Курдюковою, керівницею Kharkiv Media Hub. Також обговорили доступ до інформації та фронту, роль медіа у відновленні України, оплату журналістської праці в регіоні та приголомшливу історію про начебто «журналістку Reuters», яка хотіла потрапити на кладовище ракет, проте виявилася ймовірною шпигункою.
00:00 «За два роки роботи крізь нас пройшло більш як 1200–1300 журналістських команд»;
08:28 «Журналісти, які приїжджають із професійних видань демократичних країн, не будуть робити піар Україні»;
11:10 «Приїхала журналістка, акредитована нібито як Reuters. Ми почали перевіряти...»;
14:00 «Журналістам необхідно турбуватися про умови своєї роботи»;
17:52 «Ми живемо в таких умовах, коли зайвий інтерес журналістів до деяких тем може бути сприйнятий суспільством як провокативний»;
20:30 «Треба підвищувати зарплати людям, які працюють у Харкові, щоб посади були більш привабливі».
-
У випуску — про базовий принцип спростування фейків: не лише спростування, але й поширення правди.
Минулого року Наталія Іщенко у Загребі взяла участь у конференції «Когнітивна війна. Досвід Хорватії та України». Там хорватські та українські експерти порівнювали сербську пропаганду 1990-х під час війни Югославії-Сербії проти Хорватії та російську пропаганду з лютого 2014 року у війні РФ проти України. Експерти зійшлися на тому, що у двох агресорів, що діяли у різний час та на різних територіях, пропагандистські наративи однакові.
Чому основне завдання держави — спростування фейків, які особливості інформполітики України були впроваджені після лютого 2022 р. А також порівняння не лише пропагандистських тез Сербії і Росії, а й того, як відбивалася від ворожої інформаційної атаки Хорватія та як протидіє російській пропаганді Україна — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Наталією Іщенко, журналісткою, редакторкою порталу «Балканський оглядач». Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Спростування фейків — завдання не журналістів й активістів, а держави»;
07:14 Хорватська версія історії про «розіп’ятого хлопчика»: «Коли сербські війська зайшли у Вуковар, то вони нібито виявили в початковій школі 40 убитих сербських дітей. І цю інформацію передала агенція»;
11:48 Хорватський випадок спростування фейків, який став переламним у війні: «Хорвати просто передавали інформацію з міста, яке опинилося в облозі, причому з акцентом на фото- і відеоматеріалах»;
17:43 «У 2014-му році ми організували фотовиставку “Донбас. Війна і мир” в Європарламенті. Нас змусили прибрати всі згадки про Росію»;
22:59 Особливості інформполітики України після лютого 2022 році: «Ми по всьому світу скакали з цим позитивом і креативом. Але на війні це не працює»;
25:46 Що робив уряд Хорватії: «Вони по всій вертикалі говорили, що відбувається на полі бою, намагалися залучати якомога більше іноземних журналістів, давали можливість їм працювати»;
33:10 Хорвати питають: «Чому ваше посольство не розповідає всюди про ці страшні історії, як киян обстрілювали ракетами?».
-
У випуску — про те, як говорить українська держава із власним народом та світом.
Про загрозу Telegram, невідповідність вимогам часу телемарафону «Єдині новини», чому Україна втрачає можливість говорити до всього світу, а також про зволікання з боку влади у побудові єдиної системи стратегічних комунікацій — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Любов'ю Цибульською, експерткою зі стратегічних комунікацій та протидії гібридним загрозам. Випуск виходить в рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».
00:00 «Ми так і не побудували систему стратегічних комунікацій»;
07:09 «Деякі з тих, хто запускав марафон, кажуть, що не думали, що це триватиме так довго»;
10:05 «Коли ми бачимо, що депутати дають коментарі телеграм-каналам, я розумію, чому вони це роблять — вони самі споживають інформацію звідти»;
12:20 «Хотілося би більшої співпраці влади з представниками громадянського суспільства, які адвокатують інтереси України за кордоном»;
19:06 «Ми великою мірою втратили можливість говорити до всього світу»;
22:50 «Росія дуже активно працює з різними медіа, особливо Глобального Півдня».
-
У випуску — про роботу Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки під час війни та перспективи «інформаційного Рамштайну» для протидії пропаганді.
Подкаст “Медіуми” починає спецсезон “Відсіч дезінформації”. Поряд з нашими звичними випусками, де мова йде про історії, в які нас втягує медіаіндустрія, ми запрошуватимемо експерток та експертів з питань російської пропаганди та стратегічних комунікацій.
Як виникла ідея створити Kyiv StratCom Forum, чому суспільство потребувало дорослої розмови, яку нову реальність створюють соціальні мережі та чому телеграм – це загроза національній безпеці. А також про головні виклики в сфері інформаційної безпеки в Україні, стратегічні комунікації воєнного часу та заклик до обʼєднання. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Ігорем Соловʼєм, керівником Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
00:00 «До мене підійшли колеги з НАТО і казали: Розкажи, як вам вдається тримати інформаційну оборону?»;
07:03 «Росіяни воюють проти всього світу і те, що весь світ не прийшов на цю війну — неприємний дзвіночок»;
11:44 «Пора перейти від інформаційної оборони в інформаційний наступ»;
15:00 «Не може Україна нав'язати правила поведінки великій корпорації Meta чи TikTok, чи Telegram»;
17:50 «Більше 70% українців отримують інформацію з телеграм-каналів. Проблема не в телеграм-каналах, а в їхній анонімності»;
19:18 «Буданов сказав про те, що телеграм – це загроза національної безпеці. Крапка»;
24:00 «Росіяни будують цифрову інформаційну стіну, створюючи таке собі гетто»;
29:03 «Пропаганда на окупованих територіях з кожної праски»;
36:00 «Потрібно, щоб наші друзі і партнери зрозуміли, що в Росії немає медіа, вони закінчились 24 лютого»;
38:52 «Йде розкачування суспільства через різні теми: мобілізація, ситуація на фронті, ситуація з озброєнням».
-
У випуску — про організацію українського кінофестивалю «Sunny Bunny», що фокусується на історіях спільноти ЛҐБТКІА+.
З 19 по 26 квітня в Києві у кінотеатрі «Жовтень» відбудеться фестиваль квір-кіно «Sunny Bunny», що виріс з програми «Сонячний зайчик» на «Молодості», яка з’явилася в рамках фестивалю у 2001 році. Тепер це окремий фестиваль, основною програмою якого стане міжнародний конкурс повнометражного ігрового кіно, проте у позаконкурсній частині буде показано ігрове, документальне, короткометражне та класичне кіно.
Які історії з квір-тематики звучать в українському і світовому кінематографі, які складнощі в організації квір-кінофестивалю під час широкомасштабної війни, хто спонсорує подію і чи є серед партнерів держава, а також чи «на часі» взагалі квір-кінофестиваль в умовах війни. Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Богданом Жуком, директором фестивалю «Sunny Bunny».
00:00 «Не на часі» — це найперше, що почуєш від багатьох людей»;
08:48 «Ми запрошуємо і чекаємо будь-кого, але така подія є насамперед подією для ЛҐБТКІА+ спільноти»;
13:15 «Є термін — постЛҐБТ-кіно, яким називають фільми, де тематика ЛҐБТК+ не проблематизується»;
19:33 «Абревіатура, яка більше поширена в Канаді і в США — це LGBTQ2S+»;
25:30 «У програмі для підлітків короткометражні фільми, які висвітлюють різні прояви квірності, різної ідентичності зрозумілою і доступною для дітей мовою»;
26:52 «Цього року в нас є державна підтримка. Тут приємно зауважити, що держава розуміє, що потрібно підтримувати таку тематику і такі події».
-
У випуску — про розбудову мережі для моніторингу і прозорого висвітлення аспектів відбудови України «Вікно відновлення».
Як в одній мережі вдалося об’єднати журналістів локальних редакцій і експертів незалежних аналітичних центрів навколо теми відновлення України та чому роботу журналістів та аналітиків мережі підтримують західні партнери? Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили у новому випуску з Анастасією Руденко, шеф-редакторкою онлайн-видання «Рубрика» та координаторкою медіамережі «Вікно відновлення». А ще — про особливості просування у мережі «Вікно відновлення», збільшення аудиторії, роботу над англомовною версією контенту, плани розширення географії і тематики.
00:00 «Це історія про те, як медіа розвиваються під час широкомасштабної війни і мережуються»;
08:10 «Ми для пересічного споживача створюємо сервіс — джерело інформації про відновлення з якісним контентом»;
09:35 «Питання психологічної стійкості, реінтеграції ветеранів у суспільство, повернення українців — це все теж питання відновлення»;
13:05 «Синдикація контенту — недооцінений інструмент, прецеденти цього є на західному медіаринку»;
15:28 «Ми маємо можливість роздати першу хвилю контент-підтримки — це 50 субгрантів регіональним медіа по 180 тисяч гривень»;
17:58 «Нашими критеріями для приєднання є незалежність, прозора структура власності і джерела фінансування»;
19:40 «Анонімний телеграм-канал не може взяти участь у мережі»;
21:22 «Ми відкриті для немедійних партнерів, в мережі вже 20 немедійних організацій»;
27:02 «Болючих питань і проблемних зон дуже багато»;
29:35 «Ми в комунікації з Міністерством відновлення»;
32:13 «Recovery Window мусить мати і англомовний напрямок»;
34:48 «Ми хочемо, щоб наші партнери робили офлайн-івенти у себе в громадах, певні спецпроєкти, стратегували про те, якими можуть бути колись окуповані громади».
-
У випуску — про секрети залучення знаменитостей до соціальних проєктів та особливості роботи із підлітковою аудиторією.
Як створювати та популяризувати соціально-корисний контент для молоді, як розвиваються проєкти УніверCheck та КоледжCheck, про що їздять спілкуватися Сашко Педан та Василь Байдак до дітей у прифронтові громади, а також про співпрацю з Суспільним мовником — все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський обговорили у новому випуску подкасту «Медіуми» з Оленою Левандовською, СЕО комунікаційного агентства pedan|buro та керівницею ГО «UMind».
00:00 «Два роки повномасштабної війни українських дітей бомблять зокрема і фейками»;
06:08 «Українологія в TikTok має по сто-двісті тисяч переглядів»;
09:34 «Ми їдемо туди, де до дітей ніхто фактично не приїжджає»: як працюють НеЛекції з мінної безпеки з Олександром Педаном та Василем Байдаком;
14:18 «У своїх медіакампаніях ми робили акцент на місцеві медіа»;
18:48 «Випуск УніверCheck про Приазовський технічний університет вийшов реквіємом»;
26:28 «12 блогерів погодилися на соціальній ініціативі прийти, витратити час і знятися» — як шукали юних блогерів для проєту «Колайдер»;
30:14 «Для мене важливо не працювати з тими блогерами, хто живе в своєму світі «рожевих єдинорогів».
-
У випуску — аналіз поточної ситуації і трендів у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, реакцію MEGOGO Audio на повномасштабне вторгнення, премію «Слушно» та експансію сервісу на європейські ринки.
Скільки людей в Україні слухають подкасти, які теми пропонують подкастери і що натомість шукають користувачі, як відбуватиметься цьогоріч премія «Слушно», на які закордонні ринки вже вийшла і планує вийти компанія MEGOGO та що дала сервісу співпраця із «Радіо Культура» — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Катериною Котвіцькою, менеджеркою MEGOGO Audio — найбільшого агрегатора подкастів в Україні.
00:00 Загальна аудиторія слухачів аудіоконтенту на MEGOGO складає близько мільйона;
08:00 «Зараз 770 українських подкастів на МEGOGO»;
13:45 «Автори подкастів заповнюють свою самотність. Люди хочуть проговорення певних тем, їм бракує майданчиків, де вони це можуть робити»;
15:08 «Щороку вкрай мало випускають подкастів про спорт»;
23:07 «Кожного року і номінації, і правила присудження премії змінюються»;
29:08 «Є величезний виробник контенту і є величезний дистриб'ютор контенту. І це дві суперсили, які ми поєднали»;
32:35 «Узяли на себе сміливість розвивати сервіс на іноземних ринках».
-
У випуску — про творчість на війні, цензуру і (не)ефективні державні комунікації.
Сергій Гнезділов у війську з 2019 року, куди пішов добровільно просто з університету, де вчився на журналіста. Зараз він командир підрозділу аеророзвідки і, окрім воєнних задач, з окопів встигає робити подкаст про армію без цензури і навіть фестиваль «ВиделкаFEST» на рідній Одещині — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Сергієм Гнезділовим, ведучим «++ подкасту» та військовослужбовцем 56-тої окремої мотопіхотної Маріупольської бригади.
00:00 «В мене є громадянський обов'язок, але водночас я не відчуваю, що це моє — бути військовим»;
07:50 «Суспільство, яке проживає в мирних містах, не розуміє, про що думає військовий»;
12:25 «Ми маємо абсолютно мілітаризувати повністю все наше суспільство»;
13:35 «Вся державна комунікація у нас полягає в тому, що все треба заборонити»;
17:20 «Державна пропаганда має будуватися виключно на правді»;
18:25 «Я з самого початку війни не був прихильником грифа “цілком таємно” щодо наших втрат»;
21:55 «Армія FM ніхто на фронті не слухає»;
25:42 «Буквально за півтора місяця ми підготували програму фестивалю ВиделкаFEST».
-
У випуску — про враження артоглядачки та ведучої Лєни Чиченіної від коментування церемонії вручення Оскара, значення отриманої нагороди для України, про два полюси української кіноіндустрії та проблеми державної підтримки кінематографії, а також про запуск нового медіатаблоїда.
У ніч з 10 на 11 березня в Лос-Анджелесі пройшла 96-та церемонія нагородження кінопремії «Оскар». Уже вдруге на телеканалі «Суспільне Культура» відбулась ексклюзивна пряма трансляція церемонії, а коментувала цю подію наживо Лєна Чиченіна.
Як вона готувала свій сценарій для Оскарівської ночі, які недоліки попередніх трансляцій врахувала, чи вгадала імена переможців та що думає про роль Держкіно у розвитку українського кінематографу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Лєною Чиченіною, кінокритикинею, артоглядачкою «Детектора медіа».
Ця розмова зі свіжими враженнями коментаторки оскарівської церемонії була записана безпосередньо у день її проведення.
00:00 Про проблеми минулих трансляцій Оскарівських церемоній: «Коментатори коментували постійно. На піснях, на репліках ведучого, а глядачам хотілося почути жарти»;
08:12 Що означає для України перемога на Оскарі;
15:30 Про трансляцію церемонії вручення Оскара в Україні у попередні роки: «Коментувати запрошували Альону Вінницьку, Анатолія Анатоліча, які в кіно не розуміються»;
17:30 Про підготовку до трансляції: «Мені треба за 25 секунд, поки Нолан шурує до сцени, сказати щось про нього вочевидь не дуже банальне»;
25:36 Про переможців: «Саме цього року якось особливо було передбачувано»;
36:00 Про державну підтримку кінематографії: «У нас досі немає стратегії розвитку кіно»;
46:52 Про запуск нового медіатаблоїда: «Це буде помста Антоніни!»
-
У випуску — про те, як виробляти та фінансувати історичний контент в Україні.
Ютуб-канал «Обличчя Незалежності» стартував у серпні 2021-го як документальний проєкт, сьогодні контент каналу спрямований на висвітлення політики національної пам’яті, розповідає про комуністичну окупацію України та про видатних українців у ХХ та ХХІ століттях.
Як заснувати й наповнювати авторський канал історичним контентом, про монетизацію в YouTube, заробіток на Patreon і фактори, що сприяють розширенню аудиторії, а також про реакцію жителів тимчасово окупованих територій і глядачів із країни-агресорки на наративи про історію спротиву радянській окупації — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Даркою Гірною, авторкою та ведучою ютуб-каналу «Обличчя Незалежності».
00:00 «Я розуміла, що це не буде популярний контент. Але я розуміла, що його треба зафіксувати»;
06:38 «У мене зараз 64 тисячі підписників, але в масштабах YouTube — це нічого»;
08:56 «Зараз я якось їду на історії з Patreon»;
14:40 «Є багато істориків, книг, інтерпретацій, але людина, яка була в тих жорнах історії, значно більше викликає довіри, вона говорить від першої особи»;
22:10 «Росія віджала всю інфраструктуру дипломатичних служб після розпаду СРСР, вони фактично все привласнили».
-
У випуску — про те, як досвід роботи під час пандемії COVID-19 допоміг команді Rakuten Viber працювати та зростати після початку широкомасштабного вторгнення.
Після початку повномасштабного вторгнення Rakuten Viber припинив бізнес-операції у Росії, відкрив новий офіс в Україні та фіксує значне зростання вайберу на українському ринку. Як компанія у співпраці з медіаекспертами, офіційними медіа й органами влади бореться з розповсюдженням фейків, чому японський власник компанії Хіроші Мікітані так вірить в український ринок і допомагає народу й уряду України — про це ведуча подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко поговорила з Галою Котовою, керівницею команди маркетингу Rakuten Viber в Україні.
00:00 «Rakuten в перекладі з японської — це оптимізм»;
04:40 «Viber встановлений на 98% смартфонів в Україні»;
10:20 «Команда “Блискавки” до початку широкомасштабного наступу вела різні канали, зараз канал виріс до декількох мільйонів без реклами»;
13:10 «На російському ринку було припинено бізнес-операції, щоб не отримувати там доходу і не сплачувати там податки»;
14:00 «Наша політика використання застосунку передбачає повну заборону терористичного, екстремістського, насильницького, сексуального контенту»;
19:00 «Досвід, який ми отримали в часи COVID-19, був дуже корисний нам зараз — під час повномасштабної війни»;
21:15 «Початок великої війни — це другий період нашого бурхливого зростання»;
22:55 «Ми бачимо величезний потенціал в українському ринку, саме тому ми нещодавно відкрили офіс в Києві».
- Laat meer zien
