Afleveringen
-
Патрісія Кампос Мелло — журналістка із Бразилії та військова кореспондентка, яка висвітлює тему міжнародних відносин та прав людини у понад 50 країн світу. Вона також є авторкою серії розслідувань під час виборів експрезидента Болсонару, зокрема і про використання месенджерів для поширення пропаганди та дезінформації. В останні роки Кампос Мелло робила репортажі з Сирії, Іраку, Лівії, Туреччини, Лівану і Кенії.
В Україну вперше після початку повномасштабного вторгнення вона приїхала у 2023 році. Тоді у фокусі її уваги було життя цивільних українців під час війни та воєнні злочини російської армії. Вдруге журналістка приїхала до України вже в березні 2025 року. Цього разу протягом десяти днів Патрісія проїхалася вздовж лінії фронту, щоб зрозуміти чим відрізняється російсько-українська війна від традиційних, конвенційних воєн. Її приїзд співпав із оголошенням часткового припинення вогню після перемовин США із українською та російською делегаціями, які проводилися окремо в Ер-Ріяді. Після цієї заяви Кампос Мелло очікувала побачити в Україні святкування, подібне на фінал Чемпіонату світу з футболу. Але ніякої ейфорії з приводу часткового припинення вогню в країні не було.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Патрісією Кампос Мелло про те, що вона побачила на фронті та що цікавить її співвітчизників про життя в Україні, про бразильську дипломатію та її бажання мати більший вплив у світовій геополітиці, про нинішнього президента країни Лулу та близького до Трампа експрезидента Бразилії Болсонару та настороженість латиноамериканців до військових.
Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations
-
Patricia Campos Mello is a journalist from Brazil and a war correspondent who covers international relations and human rights in more than 50 countries around the world. She is also the author of a series of investigations during the elections of former president Bolsonaro, including one about the use of messaging apps to spread propaganda and disinformation. In recent years, Campos Mello has reported from Syria, Iraq, Libya, Turkey, Lebanon, and Kenya.
She first arrived in Ukraine after the beginning of the full-scale invasion in 2023. At that time, her focus was on the lives of Ukrainian civilians during the war and the war crimes committed by the Russian army. She returned to Ukraine in March 2025. This time, for ten days, Patrícia traveled along the front line to understand how the Russia-Ukraine war differs from traditional, conventional wars. Her visit coincided with the announcement of a partial ceasefire after negotiations between the US, Ukrainian, and Russian delegations, which were held separately in Riyadh. After this statement, Campos Mello expected to see celebrations in Ukraine, similar to the final of the FIFA World Cup. However, there was no euphoria in the country about the partial ceasefire.
Journalist Nataliya Gumenyuk talk to Patricia Campos Mello about what she saw on the front lines and what interests Brazilians about life in Ukraine, Brazilian diplomacy and its desire to have a larger influence in global geopolitics, the current president of Brazil, Lula, and former Brazilian president Bolsonaro, who is close to Trump, and the wariness of Latin Americans towards the military.
Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation
https://www.journlab.online/donations
-
Українська журналістка Вікторія Рощина потрапила у полон влітку 2023 року. Після початку повномасштабного вторгнення вона писала багато матеріалів про життя на тимчасово окупованих територіях. Попри великий ризик журналістка самостійно їздила туди для написання репортажів. Вперше росіяни затримали Вікторію Рощину в березні 2022 року в окупованому Бердянську. Через десять днів вони її відпустили. Це її не зупинило і журналістка продовжила робити звідти матеріали, зокрема, про проведення псевдореферендуму на окупованій Донеччині, життя в Криму під час великої війни та святкування росіянами 9 травня у зруйнованому Маріуполі.
Влітку 2023 року Вікторія знову поїхала на окуповані території. Рощина хотіла з’ясувати, де знаходяться катівні, в яких росіяни незаконно утримують та мордують українців. Але там зв’язок з нею обірвався, Вікторія зникла. Тільки в квітні 2024 року Росія вперше офіційно визнала, що репортерка у них. На запит батька журналістки Міністерство оборони РФ надіслало лист із підтвердженням, що вона затримана і перебуває на їхній території. Вже у жовтні 2024 року Міноборони РФ надіслало лист на електрону пошту батька Вікторії Рощиної, що вона померла у полоні. Офіційних документів, свідоцтва про смерть Росія досі не надіслала, тіло Вікторії також не передала.
Журналісти «Слідства. Інфо» разом із організацією «Репортери без кордонів» та кореспондентами із медіа «Суспільне» та «Ґрати» почали своє розслідування, що відбувалося із Вікторією Рощиною з моменту її зникнення в окупованому Енергодарі. Про життя Вікторії у полоні — у розмові ведучої Ангеліни Карякіної із авторкою розслідування «Останнє завдання Віки», журналісткою Яніною Корнієнко.
Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations
-
Мін Сюан Ву (Ttcat) – співзасновник та гендиректор тайванської громадської організації «Doublethink Lab». Він приділяє багато уваги розкриттю китайських інформаційних операцій в Інтернеті та виокремленню загальних механізмів їхніх проведень. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну його зацікавило також, як співпрацюють китайська та російська пропаганда. Після проголошення промови Путіним про наміри Росії вторгнутися в Україну у лютому 2022 року, вже через годину Ttcat побачив стенограму виступу президента РФ китайською, слово в слово. Активіст спочатку подумав, що це фейк і промова взагалі написана китайцями. Адже там були ті ж самі пропагандистські наративи, що використовує Китай у бік Тайваню. Зокрема, Путін говорив, що нібито Україна не є справжньою країною. Але й для Китаю Тайвань не є справжньою державою, зазначає Ttcat. Цей переклад не був фейком, а свідченням того, що, посуті, пропагандистські наративи Росії та Китаю однакові.
Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із Ttcat про основні наративи китайської пропаганди всерединіТайваню та як вони змінювалися, як зараз ставляться до Китаю жителі Тайваню та чого вони хочуть, а також завдяки чому цій державі вдалося зробити технологічний прорив.
Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільногоінтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations
-
Wu, Min Hsuan (Ttcat) is the co-founder and CEO of the Taiwanese public organization "Doublethink Lab." He focuses on exposing Chinese information operations online and identifying the common mechanisms behind them. With the onset of Russia's full-scale invasion of Ukraine, he became interested in how Chinese and Russian propaganda collaborate. After Putin's speech declaring Russia's intentions to invade Ukraine in February 2022, Ttcat saw the transcript of the speech in Chinese, word for word, just an hour later. At first, he thought it was a fake and that the speech was written by the Chinese. It contained the same propaganda narratives China uses regarding Taiwan. Specifically, Putin claimed that Ukraine wasn't a real country. But for China, Taiwan is not a real state either, Ttcat points out. This translation wasn’t a fake but evidence that, in essence, Russian and Chinese propaganda narratives are identical.
Journalist Angelina Kariakina talks to Ttcat about the main narratives of Chinese propaganda within Taiwan, how they have changed, how the residents of Taiwan currently view China, what they want, and how this country managed to make a technological breakthrough.
Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation
https://www.journlab.online/donations
-
Філліпс О’Брайен — американський історик, професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса в Шотландії. Як науковець він цікавився стратегіями ведення Другої світової війни. Згодом він почав аналізувати, як ці схеми працюють у конфліктах ХХІ століття. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну О’Брайен слідкує за ситуацією на полі бою та політичними процесами навколо цієї війни. Він називає невірними оцінки аналітиків щодо сили Росії та її спроможності воювати. Дослідник нагадує, що в історії є чимало випадків, коли менші держави перемагали у війнах. Хоча Захід через свої страхи щодо ескалації та можливого розпаду Росії змусив вести українців виснажливу окопну війну, але Київ ще має шанси на перемогу. Україна може вийти з цієї війни, принаймні, в досить гарній формі, навіть за умови припинення її підтримки з боку США. Тут важливу роль гратиме вже Європа, а саме, наскільки вона зможе мобілізуватися та зрозуміти, що за свою безпеку вона відповідатиме сама. Світ, який існував з 1945 року із гегемонією США у питаннях глобального захисту, зник. Філліпс О’Брайен радить зараз «слідкувати за грошима». Якщо Європа почне вливати значні кошти на власну оборону, то вона розуміє нову реальність. Якщо ні, то це сигнал, що європейські лідери сподіваються, що можна ще все вдасться відмотати назад.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Філліпсом О’Брайеном про те, як можна перемагати у війнах, як потрібно зараз воювати українцям, чому Трамп підтримав Росію, що може замінити американську допомогу та уроки російсько-української війни, які вже мав зрозуміти світ.
Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільногоінтересу благодійним внеском на сторінці https://www.journlab.online/donations
-
Phillips O'Brien is an American historian and professor of strategic studies at the University of St Andrews, Scotland. As a scholar, he was interested in the strategies of the Second World War. Over time, he began analyzing how these strategies work in conflicts of the 21st century. With the onset of Russia's full-scale invasion of Ukraine, O'Brien has been monitoring the situation on the battlefield and the political processes surrounding the war. He argues that analysts' assessments of Russia's strength and its ability to wage war are incorrect. The researcher reminds that history is full of examples where smaller states won wars. Although the West, due to its fears of escalation and the potential collapse of Russia, forced the Ukrainians into a prolonged trench war, Kyiv still has a chance for victory. Ukraine can emerge from this war, at least in a relatively good position, even if U.S. support were to stop. Europe will play a crucial role here, particularly in how it can mobilize and understand that it is responsible for its own security. The world that existed since 1945, with U.S. hegemony in global defense matters, has disappeared. Phillips O'Brien advises to "follow the money" now. If Europe starts investing significant funds into its own defense, it will have understood the new reality. If not, it signals that European leaders hope that everything can still be reversed.
Journalist Nataliya Gumenyuk talks to Phillips O'Brien about how to win wars, how Ukrainians should fight now, why Trump supported Russia, what can replace American aid, and the lessons of the Russia-Ukraine war that the world should have already understood.
Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation
https://www.journlab.online/donations
-
Одрі Танг — кіберпосолка та колишня міністерка цифрових справ Тайваню. Влітку 2024 року вона залишила пост в уряді своєї країни, куди потрапила після протестного «Руху соняшників». У 2014 році студенти та активісти на кілька тижнів окупували парламент Тайваню через непрозорі та таємні угоди із Пекіном, які могли б посилити вплив Китаю на острів. Танг допомагала доносити вимоги демонстрантів, а також розв’язувати конфлікти. Після цього вона стала радником міністра щодо цифрової участі громадян, а вже після приходу до влади нової президентки Тайваню Цай Інвень у 2016 зайняла офіційний пост в уряді. Одрі Танг боролася за відкритість даних та прозорість, щоб звичайні жителі Тайваню отримували більше інформації про роботу влади та могли їх аналізувати. Захист виборів від кібер-втручань, використання мемів, коміків та технологій у протидії пандемії, а також використання різних цифрових інструментів для просування демократії через створення платформ, які об’єднують, а не розколюють суспільство — все це серед досягнень Танг за час її роботи у тайванській владі.
Журналістки Наталя Гуменюк та Ангеліна Карякіна говорять із Одрі Танг про те, як Тайвань використовує цифрові технології для зміцнення демократії, ідеологію Big tech компаній, гумор у боротьбі з дезінформацією, уроки з війни в Україні та як хвороба серця у дитинстві навчила Танг інакше ставитися до життя.
Подобається подкаст? Підтримайте Лабораторію журналістики суспільного інтересу благодійним внеском
https://www.journlab.online/donations
-
Audrey Tang is a cyber ambassador and former Minister of Digital Affairs of Taiwan. In the summer of 2024, she left her position in the government, which she had joined after the "Sunflower Movement." In 2014, students and activists occupied the Taiwanese parliament for several weeks to protest opaque and secretive agreements with Beijing that could have strengthened China's influence over the island. Tang helped communicate the demands of the demonstrators and mediated conflicts. After that, she became an advisor to the minister in charge of digital participation, and following the election of Taiwan's new president, Tsai Ing-wen, in 2016, she took on an official government post. Audrey Tang fought for data openness and transparency, so that ordinary Taiwanese citizens could access more information about the government's work and analyze it. Protecting elections from cyber interference, using memes, comedians, and technology to fight the pandemic, as well as using various digital tools to promote democracy through the creation of platforms that unite rather than divide society — these are some of Tang's achievements during her time in Taiwanese government.
Journalists Nataliya Gumenyuk and Angelina Kariakina talk to Audrey Tang about how Taiwan uses digital technologies to strengthen democracy, the ideology of Big Tech companies, humor in the fight against disinformation, lessons from the war in Ukraine, and how a childhood heart disease taught Tang to approach life differently.
Do you like our podcast? Support the Public Interest Journalism Lab with a Donation
https://www.journlab.online/donations
-
Мюнхенська безпекова конференція 2025 року увійде в історію. Під час неї віцепрезидент США Джей Ді Венс, по суті, оголосив про кінець союзу Сполучених Штатів і Європи. Голова форуму Крістоф Гойсген назвав цьогорічну конференцію «європейським кошмаром». Одразу ж після неї європейські лідери вже збиралися двічі у Парижі. Наприкінці лютого президент Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер особисто зустрічатимуться із президентом США Дональдом Трампом. ЗМІ пишуть, що вони спробують відмовити Трампа вести двосторонні мирні перемовини із Росією в обмін на європейські зобов’язання щодо гарантування безпеки України в майбутньому. Редакційна директорка французької газети Le Monde Сільві Кауфманн каже, що європейці розгублені. Вони почали вже говорити про збільшення власних оборонних бюджетів. Однак сприйняття російської загрози на заході Європи дуже відрізняється від її сприйняття на сході Європи. Тому розмова очільників країн ЄС із своїми громадянами щодо перерозподілу коштів на безпеку буде важкою та болючою.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Сільві Кауфманн про відносини французів з американцями та майстерність Макрона лестити Трампу, про пастку з боку росіян із розмовами про вибори, можливі гарантії безпеки від європейців Україні та як сприймають публічне протистояння президента США та Зеленського в Європі.
-
The Munich Security Conference in 2025 will be a historic event. During the conference, U.S. Vice President J.D. Vance essentially declared the end of the alliance between the United States and Europe. Forum Chairman Christoph Heusgen referred to this year’s conference as a “European nightmare.” Immediately after the event, European leaders gathered twice in Paris. At the end of February, French President Emmanuel Macron and British Prime Minister Keir Starmer are expected to meet with U.S. President Donald Trump. Media reports suggest that they will attempt to convince Trump to abandon plans for bilateral peace talks with Russia in exchange for European commitments to ensure Ukraine’s future security. Sylvie Kauffmann, the editorial director of the French newspaper Le Monde, comments that Europeans are deeply unsettled. They have already started discussions about increasing their defense budgets. However, the perception of the Russian threat differs significantly between Western and Eastern Europe. As a result, the conversation between EU leaders and their citizens about reallocating funds for security will likely be difficult and contentious.
Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Sylvie Kauffmann about French-American relations, Macron's ability to flatter Trump, the trap with the elections, possible security guarantees for Ukraine, and the way the public confrontation between U.S. President Trump and Ukrainian President Zelensky is viewed in Europe.
-
На Берлінському міжнародному кінофестивалі відбуласясвітова прем’єра документального фільму українського режисера Олексія Радинського «Спеціальна операція». В його основі – сотні годин записів із відеокамер на Чорнобильській атомній електростанції під час її окупації російською армією у 2022 році. Працівники ЧАЕС, ризикуючи власним життям, таємно робили копії записів з частини прихованих камер, які не знайшли ворожі солдати на території об’єкта. Глядачі фільму фактично у режимі реального часу бачать, що відбувалося під час самого захоплення станції, п’яти тижнів окупації та відступу російських військ. «Спеціальну операцію» називають фільмом-доказом, адже записи з відеокамер є доказовою базою скоєння воєнного злочину з боку РФ в Україні – окупації ЧАЕС. Росія є єдиною країною в світі, яка вдалася до захоплення атомних режимних об’єктів. Досі під її контролем залишається найбільша атомна електростанція Європи – Запорізька АЕС, яку вона окупувала одночасно із ЧАЕС. Під час роботи над стрічкою Радинський зрозумів, що це буде фільм не зовсім про ЧАЕС, а здебільшого про російську армію.
Журналістка Ангеліна Карякіна говорить із режисеромОлексієм Радинським та продюсеркою фільму Любов’ю Кнорозок про те, як ЧАЕС перетворилася на базу для російської армії та «пришвидшила» її відступ з Київщини, будні окупантів на атомному об’єкті та післясмак від стрічки, на який сподіваються автори «Спеціальної операції».
-
З осені 2024 року солдати Північної Кореї почали братиучасть у війні проти України. За оцінками українських спецслужб, на Курщині близько 11 тисяч військових КНДР тоді воювали на боці росіян. Наприкінці січня 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив, що за кілька місяців у боях загинули майже чотири тисячі північнокорейців. Протягом всього часу з’явилися новини та відео лише з кількома полоненими солдатами з КНДР. Втікача з Північної Кореї, пана Р. ( ім’я героя змінено з міркувань безпеки) така мала кількість полонених не здивувала. Адже для північнокорейського солдата полон є найбільшою ганьбою. Майбутнього для такого солдата немає і в КНДР на нього очікує найгірший сценарій, аж до смерті.
Пан Р. служив в армії Північної Кореї сім років. У 2019 йому вдалося втекти з КНДР до Південної Кореї, де він зараз і проживає. Роки в північнокорейській армії він називає найгіршими, без жодної заробітної плати і з видачою одного кілограма рису на місяць. Життя північнокорейських солдат немає жодної цінності і керівництву КНДР байдуже помруть вони чи ні. Вони мають тільки воювати, каже пан Р. Водночас лідер Північної Кореї Кім Чен Ин вже заявив, що надалі підтримуватиме Росію у війні проти України. Іноземні ЗМІ повідомляють, що в обмін на північнокорейських солдат цього року КНДР запустить власне виробництво дронів, розроблених з Росією.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із втікачем з КНДР,паном Р. про його роки військової служби у Північній Кореї та як він втік звідти, чому жителі КНДР готові померти за свого лідера, відмінність логіки північнокорейських солдат та як можна психологічно на них впливати.
-
Президент США Дональд Трамп запровадив мита у розмірі 25% на товари із Канади та Мексики. Ці країни вже готували свою відповідь. Однак після перемовин Трамп відклав на місяць запровадження мит на імпорт з цих держав. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо пообіцяв посилити захист свого кордону, призначити відповідального за боротьбу з наркокартелями, які оголосять терористичними угрупованнями. Президентка країни Клаудія Шейнбаум погодилася відправити на кордони Мексики 10 тисяч військових для боротьби з наркотрафіком.
Іспаномовний тележурналіст із США Хорхе Рамос називає нові тарифи покаранням для Латинської Америки з боку президента США. Трамп звинувачує, зокрема, і Мексику у десятках тисяч смертей американців, які помирають щорічно від передозування наркотиками. Також Трамп називає всі 40 мільйонів нелегальних мігрантів у США злочинцями. Запровадження тарифів на країни походження таких людей, за логікою Трампа, буде дієвим інструментом для вирішення цієї проблеми. Рамос вбачає в новому президенті США загрозу для демократії та світу в цілому. Хоча Трамп повторює, що не хоче війни, але в його діях можна побачити зовсім протилежне, впевнений Рамос. У журналіста є своя особиста історія з Трампом. Той наказав вигнати Хорхе Рамоса з прес-конференції у 2015 році через незручні питання, зокрема, стосовно нелегальних мігрантів та запланованих масових депортацій.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Хорхе Рамосом про нову еру Дональда Трампа, чому майже половина іспаномовних виборців підтримала кандидата від республіканців, як дії нового президента можуть підштовхнути Латинську Америку до Китаю та Росії та хто може нашіптувати Трампу думку забрати Панамський канал.
-
The U.S. President Donald Trump has imposed tariffs of 25% on goods from Canada and Mexico. These countries had already prepared their response. However, after negotiations, Trump agreed to delay new tariffs for one month for imports from Canada and Mexico. Canadian Prime Minister Justin Trudeau promised to enhance border security, appoint “fentanyl czar” and list cartels as terrorists groups. The Mexican President Claudia Sheinbaum has agreed to deploy 10,000 soldiers to Mexico's borders to fight drug trafficking.
Spanish-speaking journalist from USA Jorge Ramos describes the new tariffs as a punishment for Latin America by the U.S. President. Trump accuses, among others, Mexico of being responsible for the tens of thousands of American deaths from drug overdoses each year. Trump also refers to all 40 million illegal immigrants in the US as criminals. According to Trump's logic, imposing tariffs on the countries of origin of these people will be an effective tool in solving the problem. Ramos sees the new U.S. President as a threat to democracy and the world as a whole. Although Trump repeatedly states that he does not want war, Ramos believes his actions suggest the opposite. The journalist has a personal history with Trump. In 2015, Trump ordered Jorge Ramos to be removed from a press conference for asking uncomfortable questions, including about illegal immigrants and the planned mass deportations.
Journalist Nataliya Gumenyuk talks to Jorge Ramos about the new era of Donald Trump, why nearly half of Spanish-speaking voters supported the Republican candidate, how the actions of the new president might push Latin America towards China and Russia, and who could suggesting to Trump the idea of taking the Panama Canal.
-
Журналіст Джон Лі Андерсон почав свою роботу як кореспондент у 80-х роках. Його першими друкованими матеріалами були довгі хроніки про його подорожі джунглями Амазонки. Згодом він став військовим кореспондентом та висвітлював конфлікти в різних країнах світу, зокрема, Сирії, Лівії, Лівані, Іраку, Афганістані, Анголі, Сомалі, Судані, Малі та Ліберії. Андерсон не міг пропустити одну з останніх ключових подій на Близькому Сході — падіння режиму Башара Асада. За багато років своєї роботи він бачив чимало жорстокості. Але рівень інституціалізованого садизму, свідком якого він став у Сирії кінця 2024 року, вразив навіть його.
Він писав свої матеріали з різних частин світу. Однак центром його уваги завжди залишалася Латинська Америка. У тижневику The New Yorker, де Андерсон працює вже майже тридцять років, виходили його статті про банди Ріо-де-Жанейро, землетруси в Гаїті, нетрі Каракаса та ізольоване плем’я в Перу. Він добре відчуває «політичну погоду» регіону та внутрішні настрої, адже пише не тільки про звичайне життя латиноамериканців або моменти криз в окремих країнах. Журналіст любить працювати над великими профайлами політиків. Андерсон, зокрема, опублікував матеріали про Фіделя Кастро, Уго Чавеса та Августо Піночета. Він каже, що не кожен політик має харизму. Цікавими для нього є ті, які усвідомлюють силу своєї влади.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Андерсоном про те, що його вразило в нинішній Сирії, про образ Латинської Америки на США та як треба було вмовляти лідерів цього регіону підтримати Україну, президента Аргентини, дивака Хав’єра Мілея та останнього фашиста Августо Піночета.
-
Journalist Jon Lee Anderson began his career as a correspondent in the 1980s. His early publications were long chronicles of his travels through the Amazon jungle. Later, he became a war correspondent, covering conflicts worldwide, including Syria, Libya, Lebanon, Iraq, Afghanistan, Angola, Somalia, Sudan, Mali, and Liberia. Anderson also could not miss one of the most pivotal events in the Middle East — the fall of Bashar al-Assad's regime. Over the years, he has witnessed immense brutality, but the level of institutionalized sadism he encountered in Syria at the end of 2024 shocked even him.
Anderson wrote his stories from various corners of the globe, but Latin America has always been at the heart of his work. "The New Yorker," where Anderson has been a contributing writer for nearly three decades, has published his articles on the gangs of Rio de Janeiro, the earthquakes in Haiti, the slums of Caracas, and an isolated tribe in Peru. He has a keen sense of the region's "political weather" and its internal dynamics, writing not only about the daily lives of Latin Americans or the crises unfolding in specific countries, but also delving into comprehensive profiles of politicians. Anderson, for example, has written about Fidel Castro, Hugo Chávez, and Augusto Pinochet. He believes that not every politician has charisma, but he is particularly interested in those who understand the understand the use of power.
Journalist Nataliya Gumenyuk talks to Anderson about what has left a lasting impression on him in Syria today, Latin America's resentment toward the United States, how to persuade leaders of the region to support Ukraine, Argentina's eccentric president Javier Milei, and the last fascist, Augusto Pinochet.
-
«Золотий вік Америки наступає прямо зараз!» Такою була перша фраза інавгураційної промови Дональда Трампа. Упродовж неї він пообіцяв оголосити національний надзвичайний стан на кордоні США та Мексики, збільшити видобуток нафти та газу, вийти з Паризької кліматичної угоди, повернути контроль над Панамським каналом, залишити тільки два гендери — чоловічий та жіночий, а американських астронавтів відправити на Марс. При цьому він жодного разу не згадав про Україну, а тільки пообіцяв припинити усі війни в світі. Згодом під час підписання низки указів в Овальному кабінеті, Дональд Трамп заявив, що президент України Володимир Зеленський готовий до домовленостей щодо припинення війни. Щодо Володимира Путіна, то 47-й президент США повідомив, що планує з ним зустрітися, це може відбутися досить швидко. Болгарський політичний аналітик та інтелектуал Іван Крастєв каже, що Трамп тут може потрапити у психологічну пастку. Він зустрічався з президентом РФ раніше і впевнений, що між ними є певні особисті відносини. Однак він може до кінця не розуміти, що Путін, якого він бачив раніше, і Путін після трьох років повномасштабної війни — це не одна і та ж людина. Крастєв впевнений, що одним з важелів тиску з боку Трампа на Москву будуть санкції, зокрема, щодо російської нафти. За оцінками політичного аналітика, легких перемовин з росіянами не буде. Однак Трамп також не робитиме всього, чого захоче Путін. Проблема в тому, що коли він зможе дистанціюватися від конфлікту, отримати тимчасове рішення, а потім залишити цю війну європейцям, у нього може виникнути спокуса зробити це. Це буде ризик як для України, так і для Європи», — говорить Крастєв.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Іваном Крастєвим про зміни Трампа та його страхи, що зараз може бути предметом переговорів щодо війни Росії в Україні, затиснуту між твітами Ілона Маска та кремлівською пропагандою Європу, амбіції Віктора Орбана як спецпосланця та демографію як фактор у війні.
-
"The golden age of America begins right now!" This was the opening line of Donald Trump’s inaugural speech. During the address, he promised to declare a national emergency at the U.S.-Mexico border, increase oil and gas production, withdraw from the Paris Climate Agreement, regain control over the Panama Canal, recognize only two genders — male and female — and send American astronauts to Mars. Notably, he did not mention Ukraine once, instead vowing to end all wars worldwide.
Later, while signing a series of executive orders in theOval Office, Trump stated that Ukrainian President Volodymyr Zelenskyy was ready to negotiate an end to the war. Regarding Vladimir Putin, the 47th U.S. president announced plans to meet with him, potentially very soon. Bulgarian political analyst and intellectual Ivan Krastev believes Trump could fall into a psychological trap in this scenario. Having previously met with the Russian president, Trump might assume they share a personal connection. However, he may fail to grasp that the Putin of three years of full-scale war is not the same man he met before.
Krastev is confident that one of Trump’s levers of pressureon Moscow will be sanctions, particularly targeting Russian oil. According to the analyst, negotiations with the Russians will be far from easy. However, Trump is unlikely to comply entirely with Putin’s demands. The issue arises if Trump distances himself from the conflict, secures a temporary solution, and then leaves the war to the Europeans. Krastev warns this temptation could pose a risk to both Ukraine and Europe.
Journalist Nataliya Gumenyuk speaks with Ivan Krastev about Trump’s changes and fears, potential topics of negotiation regarding Russia’s war in Ukraine, a Europe caught between Elon Musk’s tweets and Kremlin propaganda, Viktor Orbán’s ambitions as a special envoy, and the role of demographics as a factor in the war.
-
Дональд Трамп, технології та радикальна невизначеність — взаємодія саме цих трьох факторів формуватиме події усього 2025 року. Такий прогноз зробив британський журнал The Economist у свому щорічному спецвипуску World Ahead, в якому він публікує головні тенденції та сценарії у різних сферах на прийдешній рік. Світу необхідно слідкувати саме за цими трьома силами, які визначатимуть найближче майбутнє, вважають аналітики. Міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін вважає, що слід відстежувати загальні настрої, які свідчать про те, що класичної демократії в політиці та бізнесі стає менше. Зокрема, Клімкін буде стежити за тим, що робить Трамп, чи Європа залишиться такою як є чи розвалиться на окремі шматки окремих країн та як діятиме Китай.
Журналістка Наталя Гуменюк говорить із Павлом Клімкіним про Трампа, чому 2024-й став роком неповернення для Росії, роль Китаю, про відносини України із Лукашенком та Орбаном та розуміння світом, що повернутися до попереднього статус-кво неможливо.
- Laat meer zien
