Afleveringen
-
«Освіта — це майбутнє», — звучить наче кліше, правда?
Для нашої держави, особливо в умовах повномасштабного вторгнення, ефективні лідери, діячі та фахівці у різних сферах — життєва необхідність. Без цього ми не досягнемо якісної освіти. Держава вже почала думати про майбутнє України, як підтвердження цьому — демографічна стратегія, над якою працює МОН. Про неї, а також про те, що якісна вища освіта буде одним із аргументів для молоді залишатися в Україні або сюди повертатися, ми говорили в попередньому випуску подкасту, який можна послухати тут: https://youtu.be/gYegvbEjjlQ
Якою б складною не виглядала реформа, її необхідно втілювати. Проте не забувати у процесі чути одне одного. Адже всі ми, зрештою, зацікавлені у сильних вишах та якісній освіті.
В цьому випуску намагались почути одне одного:
▪ Роман Додонов — виконувач обов’язків директора Науково-дослідного інституту українознавства
▪ Михайло Винницький — заступник Міністра освіти та науки
▪ Поліна Гомбалевська — президентка Української асоціації студентів
▪ Роман Шулик — завідувач кафедри журналістики та ПР-менеджменту Острозької академії
▪ Сергій Квіт — президент Києво-Могилянської академії
▪ Ірина Іванчик — засновниця благодійного фонду «Повір у себе»
«Видимі» з Поліною Гомбалевською: https://youtu.be/v2ikuPv4bYY
-
Скільки в родині має бути дітей — справа родини. Справа держава — зробити такі умови, щоб українцям було комфортно народжувати та ростити дітей в цій державі. Українська демографія була не дуже радісною темою ще задовго до широкомасштабної війни. Народжуваність поступово скорочувалася. Трудові мігранти, яких почали називати заробітчанами, дедалі рідше приїжджали додому. Алкоголь, тютюн та недовіра до лікарів передчасно забирали життя українців, особливо чоловіків. З 2022 року демографічні проблеми загострилися. Хороша новина в тому, що в Міністерстві соціальної політики вирішили не зітхати, а розробити документ — Демографічну стратегію. У цьому епізоді будемо розбиратися, чим ця стратегія має нам допомогти і як зробити її справді ефективною. До дискусії приєднались: ⭐️ Олександр Гладун - заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень. ⭐️ Володимир Ланда - старший економіст Центру економічної стратегії. ⭐️ Дарка Озерна - медична журналістка. ⭐️ Дмитро Гурін - народний депутат. ⭐️ Дарія Михайлишина - старша економістка Центру економічної стратегії. ⭐️ Ярослав Цвіркун - голова Перещепинської громади.✍️ Проєкт Демстратегії: https://www.msp.gov.ua/projects/870/✍️ Дослідження настроїв мігрантів від ЦЕС: https://ces.org.ua/ukrainian_refugees_third_wave_research/
-
Zijn er afleveringen die ontbreken?
-
За думкою експертів, після війни в українському суспільстві буде близько 5 млн ветеранів. Всім їм обіцяють величезні виплати, як зараз, так і після нашої перемоги. Проте постає питання — як держава піклуватиметься про них, якщо не надає належної підтримки постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС?
В нашому суспільстві існує думка, що всі постраждалі внаслідок трагедії вже померли. Ймовірно цей стереотип має місце бути через те, що радянська влада роками замовчувала і точну кількість постраждалих, і обставини трагедії. Проте, за даними Нацмузею «Чорнобиль», на 2020 рік в Україні налічувалось 190 тисяч постраждалих. Це ліквідатори, люди, що отримали опромінювання, а також ті, хто й зараз проживають або працюють в зоні забруднення.
З початком повномасштабного вторгнення виплати для «чорнобильців» скоротили в 10 разів. Суму компенсації на продукти харчування, яку отримують ліквідатори, не переглядали вже 10 років. Додаткова виплата за ІІ групу інвалідності, що отримана внаслідок аварії, наразі складає 270 грн.
Ця ситуація фактично є індикатором, наскільки держава здатна давати собі раду з соціальною підтримкою вразливих груп. Ніхто не очікує, що зараз постраждалі будуть отримувати величезні суми, проте всі вони заслуговують на справедливість та адекватне ставлення.
До дискусії ми запросили:
Сергія Нехаєвського — ліквідатора наслідків аварії, віце-президента Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» Ганну Королевську — старшу наукову співробітницю Національного музею «Чорнобиль» Володимира Москаленко — голову Коростенської громади Дарію Марчак — заступницю Міністра соціальної політики -
📢«Конституція — це ж не пакт самогубства, який державу штовхає у прірву виборів. Конституція містить запобіжники для того, щоб зберегти державу. Сьогодні існує екзистенційний виклик існування держави. І Конституція, як на мене, дає нам інструменти максимально консолідувати сили і засоби держави для відбиття агресії», — Павло Романюк, радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА.
В нашому свіжому випуску подкасту «Почуті/По суті» ми вкотре звернулись до теми легітимності ВРУ та президента, адже цієї весни строк їх повноважень спливає. Проте знову запевняємо: вибори в умовах воєнного стану неможливі, а влада не втратить своєї легітимності.
Разом з нашими спікерами Марія Очеретяна зʼясовувала, за якою логікою влаштована Конституція України, як війна впливає на роботу ВРУ та яким буде повоєнний виборчий процес.
До обговорення доєднались:
▪ Андрій Магера — експерт Центру політико-правових реформ, екс-заступник голови Центральної виборчої комісії.
▪ Павло Романюк — радник з правових питань Громадянської мережі ОПОРА.
▪ Аліна Загоруйко — народна депутатка.
▪ Олег Покальчук — соціальний психолог.
▪ Тетяна Щербатюк — фактчекерка.
▪ Артур Колдомасов — аналітик центру досліджень Детектора медіа.
-
Зеленський вкотре ініціював законопроєкт щодо множинного громадянства. Доки нардепи готуються голосувати за це рішення, навколо нього зависло надто багато питань. Чи служитимуть в армії люди з кількома паспортами? Чи голосуватимуть на виборах? Наскільки дороговартісним виявиться такий закон? Так й узагалі — чи не порушує він Конституцію?
Громадяни дуже сильно потребують дискусії на цю тему. Оскільки влада вирішила обмежитись декількома заявами, її починаємо ми.
До нашої дискусії ми запросили:
▪ Андрія Магеру — експерта Центру політико-правових реформ та екс-заступника ЦВК;
▪ Володимира Вʼятровича — нардепа від «Європейської солідарності»;
▪ Антона Грушецького — виконавчого директора Київського міжнародного інституту соціології;
а також людей, які вже декілька років безрезультатно намагаються отримати українське громадянство.
-
«Щоб зустрітись з міністром, треба вмерти», — так про Мінветеранів каже їхній власний дорадчий орган 🫠
Що не так з багатостраждальним Міністерством у справах ветеранів — профільною інституцією, яка має дбати про наших захисників та захисниць? Розбираємось разом з їх колегами по цеху в новому епізоді подкасту «Почуті/По суті». Також говорили про те, як державі вдається підтримувати військових і якою має бути ветеранська політика.
Концепція ветеранської політики: https://veteranhub.com.ua/veteran-policy -
Нам важлива ваша думка! Діліться в коментарях своїм фідбеком щодо випуску.
В грудні набула чинності постанова Кабміну про нові умови ввозу гуманітарної допомоги, яка «зловила хейт» від волонтерів, адже значно ускладнювала процес. Зрештою, у всіх нас одна мета: аби військові та цивільні українці вчасно отримали необхідну допомогу.
В рамках нового випуску подкасту «Почуті/По суті» ми поспілкувалися з різними сторонами конфлікту, щоб зрозуміти, що саме в історії з цією постановою пішло не так. У результаті почули про чимало проблем, які навіть виходять за межі рішення уряду.
Герої цього випуску:
Олексій Масло — волонтер, керівник благодійного фонду «Інтернаціональний легіон допомоги»; Назар Танасишин — заступник міністерки Міністерство соцполітики; Катерина Бондар — керівниця юридичного відділу Фонду «Повернись живим»; Надія Денисюк — співзасновниця благодійного фонду «Спілка мертвих юристів»; Роман Грищук — народний депутат. -
У питанні «гроші на армію чи бруківку» відповідь здається очевидною. Барабани та інші сумнівні закупівлі для бомбосховищ стали мемами, проте чи дійсно питання в функціонуванні місцевої влади?
Питання до конкретних місцевих рад, голів громад чи депутатів справді є, ця адженда кидає тінь на все місцеве самоврядування країни. А це — саме ті люди, які відповідають за нормальне функціонування наших громад.
В новому епізоді подкасту «Почуті/По суті» разом з Марією Очеретяною розбираємось, якими мають бути взаємини між місцевою та центральною владою під час війни, чому так багато суперечок викликає тема «військового ПДФО», як повинна відбуватися відбудова громад та де в цій системі ми з вами — громадяни, які хочуть впливати на політики.
Героями цього епізоду стали:
⚡Роман Лозинський — український політик та громадський діяч, народний депутат України;
⚡Василь Поворозник — економіст Центру соціально-економічних досліджень;
⚡Віктор Мазярчук — керівник Центру досліджень фіскальної політики;
⚡Олександр Слобожан — виконавчий директор Асоціації міст України;
⚡Анастасія Драчук — керівниця програмного відділу громадської організації «Будуємо Україну Разом»;
Що послухати та почитати ще?
«Почуті/По суті» про деколонізацію: https://youtu.be/vYfAuXm9pN0
Дослідження Центру спільних дій про скорочення доходів громад через Covid-2019: https://cutt.ly/nwRqn176
Позиція Центру спільних дій щодо повоєнної відбудови: https://cutt.ly/MwmTdRja -
В другому епізоду подкасту «Почуті/По суті» журналістка Центру спільних дій Марія Очеретяна говорила з експертами про те, як Україні вдається дерусифікація. Якісь рішення справді позбавляють нас російського впливу, а деякі дещо шкодять нам самим. Це стається через брак чіткості. Поки що звучить складно, але на прикладах стане зрозуміліше.
Героями цього епізоду стали:
⚡Олег Покальчук, соціальний і військовий психолог
⚡Андрій Іздрик, продюсер проєкту «Тут і зараз: живі концерти в прямому ефірі»
⚡Антон Мартинов, засновник видавництва «Лабораторія»
⚡Тарас Шамайда, співкоординатор руху «Простір свободи»
⚡Євгенія Кравчук, народна депутатка, заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики
⚡Олена Богдан, ексголова Державної служби з етнополітики та свободи совісті
⚡Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка і Голова Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу
-
У першому епізоді подкасту "Почуті / По суті" журналістка Центру спільних дій вирішила дізнатися, як Україна забезпечує права нацменшин.
Вона поїхала в Чернівецьку область, аби поспілкуватися з українськими румунами, а також поставила запитання нардепам та урядовцям.
У ньому ви почуєте:
- Які потреби є в національних меншин та чи готові вони вчити українську - діляться історик Олександр Платонов та начальник відділу освіти, молоді та спорту Герцаївської міської ради Міну Павалакі;
- Де баланс між правами нацменшин та нашою нацбезпекою й чому ми ніяк не можемо дійти згоди з Румунією й Угорщиною - пояснює екс-очільниця Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Олена Богдан;- Як напрацьовували закон про нацменшини і чи врахували думку кожного - розповідає нардеп Тарас Тарасенко;
- Чому представникам нацменшин важливо знати державну мову - пояснює уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь;
- Як держава консультується з кожною національною меншиною - розповідає головний спеціаліст відділу аналітики та стратегічного планування ДЕСС Михайло Ліварюк.Про те, як представники нацменшин працюють на перемогу України, слухайте в нашому подкасті "Один одному": https://www.youtube.com/watch?v=GWH_OUt6buI
