Afleveringen
-
Відео, присвячене вшануванню пам’яті жертв голодоморів, створено фахівцями бібліотеки-філії № 2 Сумської публічної бібліотеки
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Старий за́мок або Тернопільський замок — фортифікаційна споруда в місті Тернополі в Україні, пам'ятка архітектури національного значення. Розташований у середмісті на східному березі Тернопільського ставу.
Зведений у 1540—1548 роках на лівому березі річки Серету в урочищі Сопільче для охорони південно-східних кордонів Українських земель Королівства Польського від нападів кримських татар.
У наш час від замку залишився лише палац.
-
Zijn er afleveringen die ontbreken?
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Тараканівський форт (Нова Дубенська фортеця) -прекрасна пам’ятка фортифікаційного мистецтва XIX століття, розташована на околиці села Тараканів Рівненської області, сьогодні спустошена і покинута.
Крізь її стіни проростають дерева, кладка обсипається, а в темних сирих казематах панує тиша. Тараканівський форт – місто привидів.
Тараканівський форт було збудовано у 1890 році для захисту Львівської залізниці, і мав він форму ромба.
Форт мав все: і пекарню, і баню, і лазарет, туалети і каналізацію, водопровід і вентиляцію. У 1899 було підключено електричне освітлення, а у 1901p. – телефон.
Це ціле підземне місто, що мало 4 поверхи під землею, до якого треба було пробиратися підземними ходами...
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Згідно з деякими версіями, Старосільський замок побудували у другій половині XVI століття як весільний подарунок князю Василю Костянтину Острозькому від Яна Тарнавського – коронного гетьмана. За іншими твердженнями, замок у Старому селі збудували в середині XVII століття.
Довести чи спростувати обидва твердження поки неможливо. Попри це, замок у Старому селі має стіни висотою у 8 метрів та шириною більше як 2 метри, які до сьогодні дивують своєю могутністю. Площа фортеці становить 2 га.
Старосільський замок має форму неправильного п’ятикутника, на кутах якого височіють башти, що оформлені у вигляді корони. Самі башти оздоблені дивними елементами каменепластики, які виконані в стилі пізнього ренесансу. На найбільшій, триярусній вежі зображені княжі герби – Огончик та Леліва, тодішніх острозьких власників.
Однак в історії Старосільського замку є і достеменно відомі факти. Зокрема, у 1642 році гетьман запорізького війська Богдан Хмельницький вперше зруйнував фортецю. Після цього замок у Старому селі відбудували і добре укріпили. Да так, що замок витримав кілька турецьких нападів, що й не дивно, враховуючи що за його стінами було зосереджено більшу частину львівського арсеналу.
-
Скала́-Поді́льський за́мок — оборонна споруда в смт Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення.
Замок розташований на високому скелястому урвищі, на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку — глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею — в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст.
Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір'я на господарське і парадне.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Підгоре́цький за́мок (або Палац у Підгірцях) — пам'ятка архітектури епохи пізнього ренесансу і бароко. Розташований у селі Підгірці Золочівського району Львівської області.
Замок було збудовано на місці попередньої садиби Підгорецьких упродовж 1635–1640 років за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Сучасного вигляду замок набув після реконструкції 1720-х років за Жевуських, коли було добудовано третій поверх, демонтовано надбрамну вежу тощ
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Пала́ц Ше́нборнів — колишня резиденція та мисливський будинок графів Шенборнів, а з 1946 року — санаторій «Карпати», пам'ятка архітектури національного значення (№ 1128).
Розташований у селі Карпати (Мукачівський район, Закарпатська область).
Цей палац був побудований графом Ервіном Фрідріхом Шенборн-Бухгаймом у 1890—1895 роках. Коло палацу був розбитий чудовий сад-дендрарій (нині Парк санаторію «Карпати») із декоративним озером у центрі. Висаджені рідкісні породи дерев — самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня (сакура), рожевий бук, італійська глиниця; чагарників — дойція, гортензія тощо. Сам мисливський замок побудований у неоромантичному стилі, що поєднує романські та готичні мотиви. Цікаво відзначити, що початково палацової каплиці не було і замість неї був прохід, а каплиця з'явилася на початку ХХ століття, а також найближчий до озера корпус став двоповерховим.
Існує легенда (не підтверджена фактами), що палац має 366 вікон (кількість днів у році, але 366 вікно замуроване та розмуровувалось раз на 4 роки), 52 кімнати (як у році тижнів) та 12 входів (як у році місяців).
Замок прикрашений багатим декором (барельєфи, флюгери, вітражі) на тему родової геральдики графів Шенборнів; функціонує баштовий годинник з курантами. У палацовому парку встановлені закладний пам'ятний знак (з написом угорською мовою) і дві скульптурні композиції — «Олень» і «Ведмедиця з ведмежатком». Обриси викопаного наприкінці XIX століття ставка (за задумом власника парку) умовно відтворюють карту Австро-Угорської імперії.
Тут свого часу знімалися відомі фільми «Снігова королева» та «17 миттєвостей весни».
Наприкінці XIX століття зображення замку-палацу виступало на громадській печатці сусіднього містечка Чинадійово (Сент-Міклош). 1945 року земля та маєтки були націоналізовані, а мисливський замок Шенборнів став санаторієм «Карпати». Частина інтер'єру палацу (меблі, інші коштовні речі) передана до фондів Ужгородського краєзнавчого музею.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ:
Острозький замок — розташовано на вершині 20-метрового пагорба над долиною річки Вілії, у районному центрі Острог, Рівненської області. Замок було побудовано на місці дерев'яного укріплення зруйнованого монголо-татарами 1241 року.
Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких. Зараз на території Острозького замку розташовано Острозький краєзнавчий музей.
Замок був оточений глибоким ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою для замку: Мурована вежа, Кругла Вежа, Богоявленська церква-фортеця та Надбрамна башта (з 1905 року— дзвіниця)
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Олицький замок Радзивілів - це замок у Волинській області з більш ніж 500-річною історією. Засновником замку вважається князь Микола Радзивілл Чорний.
Олицький замок був заснований в 1558 р. Миколою Радзивіллом Чорним – одним із найвидатніших представників роду, який отримав титул «князя на Олиці». Замок був одним із перших укріплень бастіонного типу на Волині. У плані він представляв чотирикутник з бастіонами по кутах та був додатково оточений водоймами.
Майже на сто років замок став резиденцією роду Радзивіллів. Довершив його будівництво у першій половині XVII ст. Альбрехт Станіслав Радзивілл, за панування якого Олика досягнула піку свого розквіту. А після його смерті Олика перейшла до несвізької гілки роду та втратила статус постійної резиденції Радзивіллів.
З часом замок втратив свою оборонну здатність і у XVIII ст. був перебудований у палацовий комплекс та набув сучасного вигляду.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Оле́ський за́мок — пам'ятка архітектури та історії XIII—XVIII століть, розташований у смт Олесько, Золочівського району Львівської області. Один із найдавніших в Україні замків, імовірно, побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича на плато пагорба, який височить серед заплави річки Ліберція.
Уперше згаданий в історичних джерелах 1327 року: замок перейшов у володіння князя Юрія II — сина мазовецького князя Тройдена і його дружини руської княжни Марії (дочки Юрія І), запрошеного боярами на галицько-волинський королівський (князівський) престол після згасання роду Романовичів. Дата дозволяє припустити, як одну із версій, що замок побудований одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича — Андрієм або Левом.
Первинно він був низькою оборонною спорудою овальної форми, що відповідала рельєфу горба. Широкий двір, оточений кам'яною стіною, мав один в'їзд з брамою і вежею. Ці мури частково збереглися як нижній ярус сучасного замку.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Микулинецький замок — кам'яний замок знаходиться в смт Микулинці, Тернопільської області, на відстані 23 км від Тернополя.
Замок має вигляд квадрата з довжиною стін 75 метрів і товщиною оборонних мурів — 2 метри. На 3-х кутках замку височать круглі вежі, які мали 3 яруси з бійницями для гармат.
Із західного боку, де оборонні мури додатково захищені глибоким ровом, замок мав в'їзну браму із звідним мостом. Ще один в'їзд у замок зі східного боку.
Всередині фортеці були житлові будинки, а під ними льохи і підземні ходи
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Меджибі́зький замок — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття.
Стилістика пам'ятки змішана — від мурованого будівництва литовської доби до східноєвропейського ренесансу та псевдоготики XIX ст.
Розташований у селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу, при впаданні в нього річки Бужок, за 30 км на схід від міста Хмельницький і за 1,6 км на північ від автошляху.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
З X ст. розпочалась його славетна історія.
Луцький замок неодноразово був в облозі та часто змінював своїх власників. Історія цієї споруди насичена різноманітними перипетіями та неочікуваними поворотами, тому тут розповімо тільки найбільш значимі етапи.
Кам’яний замок у XIV столітті починає активно забудовувати литовський князь Любарт, завдяки чому споруда отримала свою другу назву – замок Любарта.
У 1366 році Луцьк стає столицею Галицько-Волинського князівства.
В середині ж XV ст. Луцький замок майже 2 місяці був місцем для конференції монархів Центральної Європи з питання відсічі Турецькій експансії.
Після укладання між Польщею та Литвою Люблінської унії в 1569 році та втрати замком статусу княжої резиденції, головною спорудою двору став будинок єпископа, а сам Луцький замок з середини XVI століття набуває славу центру духовної та судової влади Волині.
А після остаточного розділу Речі Посполитої (1795 р.), Луцький замок стали використовуватися в якості канцелярії, архіву та казенного житла. В XX ст. Луцький замок спочатку належав Польщі, а з 1945 р. – УРСР.
Сьогодні ж це частина історико-культурного заповідника «Старий Луцьк».
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таєммниці
У 1386 році князь Федір Острозький розпочав будівництво фортеці та її укріплень над річкою Корчик. За іншою версією, яку пропагують деякі історики, першим будівничим замку був Дмитро Ольгердович.
Проте це твердження є помилковим, адже у більшості історичних джерел зазначається, що засновником фортеці був князь Острозький, згаданий вище. З трьох сторін замок був оточений глибоким ровом, який надійно захищав фортецю від нападу. Із заходу вона була надійно прикрита річкою. До замку Острозьких можна було дістатися лише через міст, який з'єднував його з навколишнім світом.
А в XVI ст. новим власником замку, князем Богданом (Богушем) Корецьким, до фортеці були добудовані нові укріплення[3].
Пізніше, протягом XVII—XVIII століть, Корецький замок був перебудований на зразок палацу. Востаннє, 1780 року, його перебудував князь Юзеф Клеменс Чарторийський.[4] 1832 року палац-замок згорів і відтоді в ньому не проводилося жодної суттєвої реконструкції. Щоправда, в 1920-х роках власник руїн Корецької фортеці Бнінський намагався провести ремонт, але через деякий час роботи були припинені.
Цікаво, що на сучасному гербі міста Корець (див. мал. зліва) зображено надбрамну вежу замку Корецьких.
У 1386 році князь Федір Острозький розпочав будівництво фортеці та її укріплень над річкою Корчик. За іншою версією, яку пропагують деякі історики, першим будівничим замку був Дмитро Ольгердович.
Проте це твердження є помилковим, адже у більшості історичних джерел зазначається, що засновником фортеці був князь Острозький, згаданий вище. З трьох сторін замок був оточений глибоким ровом, який надійно захищав фортецю від нападу. Із заходу вона була надійно прикрита річкою. До замку Острозьких можна було дістатися лише через міст, який з'єднував його з навколишнім світом.
А в XVI ст. новим власником замку, князем Богданом (Богушем) Корецьким, до фортеці були добудовані нові укріплення[3].
Пізніше, протягом XVII—XVIII століть, Корецький замок був перебудований на зразок палацу. Востаннє, 1780 року, його перебудував князь Юзеф Клеменс Чарторийський.[4] 1832 року палац-замок згорів і відтоді в ньому не проводилося жодної суттєвої реконструкції. Щоправда, в 1920-х роках власник руїн Корецької фортеці Бнінський намагався провести ремонт, але через деякий час роботи були припинені.
Цікаво, що на сучасному гербі міста Корець зображено надбрамну вежу замку Корецьких.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Замок у Клевані – одна з найстаріших пам’яток архітектури Рівненщини. Його над річкою Стублою звели у 1475 році для князів Чорторийських, діячів Великого князівства Литовського, які були засновниками селища.
Це була справжня фортеця на узвишші, з міцними стінами товщиною до 4 м, бійницями, п’ятикутними вежами, оточена ровами. Всередині був власний арсенал і 30 гармат для оборони.
Дослідники припускають, що будівничим Клеванського замку може бути Ян Ліс, автор львівського арсеналу та співавтор реконструкції львівської ратуші. В’їзд до неприступної фортеці через рови був спершу через підвісний міст, що опускався на ланцюгах, а вже в XVII ст. його замінив кам’яний віадук. Дорога до замку досі мощена ламаним каменем.
Замок зазнавав частих нападів ворогів впродовж XVI-XVII ст. Відомо, що 1640 року оборонці замку витримали тривалу облогу татар.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Золочівській замок збудований у першій половині XVII століття. Замок представляє неоголандський тип оборонних споруд і належить до пам'яток типу "palazzo in fortezzo", тобто поєднує функції оборони і житла.
Оборонні споруди Золочівського замку - це вали, бастіони, надбрамна вежа, міст і равелін.
З часів заснування збереглися вали, бастіони, частково надбрамний корпус, а равелін і міст - це реконструкція.
Замок Якуба Собєського побудований за проектом невідомого архітектора. У 1686 р. на замовлення короля Яна ІІІ Собєського був відновлений і оздоблений творами мистецтва. Від багатого спадку у 1801 році залишилось небагато – лише невеликі землі з замком. Відтоді кілька разів змінювались власники, поки замок не став власністю держави. У замковому дворі збереглися донині лише Китайський палац, великий житловий палац і значно перебудована у кінці XIX століття надбрамна вежа.
Китайський палац у Золочівськомй замку збудовано в кінці XVII століття. Спочатку це була так звана галерея - ротонда з вісьмома колонами зі сторони головного фасаду і балконом довкола. На другий поверх вхід був через міст з валу. У XVIII столітті добудовують бічні прибудови і називають будівлю Китайським палацом. рельєфи над дверима і вікнами другого поверху ротонди збережені. Вдалося відтворити і внутрішню забудову. У відреставрованому Китайському палаці Золочівського замку 21 травня 2004 року відкрито Музей східних культур. У центральній двоповерховій частині Китайського палацу - ротонді - інтер'єрна частина і чайний зал.
Одним з найцікавіших експонатів у Золочівському замку є камені з зашифрованими написами. Написи датові кінцем XIV - поч. XV століття, не мають аналогів, поки що не відчитані. Камені привезли з околиці Золочева - села Новосілки.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Перший Збаразький замок звів у 1393 році князь Дмитро-Корибут на Княжій горі в нинішньому приміському селі Старий Збараж. Однак цей замок кілька разів відбудовували й перебудовували через набіги татар, особливо нищівної руйнації фортеця зазнала в 1474 та 1598 роках.
Щоб мати змогу захистити свої населення, у 1626 році князі спольщеного руського (українського) князівського роду Христофор і Юрій Збаразькі розпочали будівництво нового, більш міцного кам'яного замку. Для проєктування було запрошено відомих італійських архітекторів Вінченцо Скамоцці та Андреа дель Аква.
У 1649 році замок опинився в епіцентрі однієї з найвідоміших битв під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького – Зборівської битви. Облога Збаража тривала понад шість тижнів. Українські козаки та їхні союзники, татари, намагалися захопити замок, де перебувала польська армія. Попри значну перевагу в кількості, козаки не змогли здолати міцні стіни замку, а основні сили Хмельницького, так і не розгромили армію короля Речі Посполитого, який поспішно підписав мирову з кримським ханом і таким чином козаки не мали можливості повністю розбити поляків. Та в будь-якому разі, це призвело до підписання Зборівського мирного договору, який офіційно засвідчив про появу на карті нової самоврядної політичної одиниці у своїх окреслених кордонах – Гетьманщини.
Цікаві факти про Збаразький замок
В Збаразькому замку був підземний хід, який зв'язував його з монастирем отців Бернардинів, що знаходився в Збаражі.
На північному сході внутрішнього двору Збаразького замку знаходиться колодязь глибиною 70 метрів.
У початку 18 століття відбулось два візити дуже важливих історичних постатей на Збаразький замок - Івана Мазепи та Петра І. Вони прибули туди як частина своєї дипломатичної місії до короля Польщі Августа II.
Роман Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» та фільм Єжи Гоффмана (1999) розповідають про облогу Збаразького замку, що є однією з головних тем.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Замок в Чорткові (Тернопільська обл.)
Існують версії, що ще до розбудови у 1610 р. кам'яної регулярної у плані твердині воєводою подільським і руським Станіславом Гольським (помер у 1612 р.) на місці фортеці могли існувати прото-укріплення XV-XVI ст.
Ймовірно, дерев'яно-земляні: рів, вал, все як треба. Чортків тільки-тільки отримав міські привілеї, разом з замком в поселенні зводився домініканський кляштор з костелом, почалися ярмарки - життя пішло веселіше. Та не надовго.
Гольський, здається, був не надто добрим стратегом. Гроші на замок з двометровими завтовшки стінами в нього були, а здогадатися вибрати зручне та безпечне місце не вийшло.
Фортеця - в низині біля Серету, над замком нависає горб, з якого весь форпост як на долоні - дотепер. Тому замок і брали (і Кривоніс, і татари), і руйнували неодноразово, скажімо, в 1640 р. місто і замок спустишив турецько-татарський наїзд. Замок в той час був магнатською резиденцією кам'янецького старости Павла Потоцького (помер в 1674 р.). В 1655 р., на присмерку Хмельниччини, Павлу довелося тримати у замку облогу козацько-московського війська під керівництвом Бутурліна та самого Хмельницького. Оборонці трималися мужньо, та твердиня підкорилася, а Потоцький потрапив у полон на довгі 13 років.
Не дивно, що до наших часів з чотирьох башт дійшло лише дві. Житлова забудова замкового двору теж не збереглася (ренесансний палац не рахуємо).
Турки в Чорткові хазяйнували не так довго, як у Кам'янці: 1672-1683 рр. В замку в той час була резиденція намісника турецького пашалика. У 1683 р. господарем міста і замку став Андрій Потоцький, майбутній польний коронний гетьман (помер у 1691 р.). У 1687 р. він приймав у замку-резиденції польського короля Яна ІІІ Собеського.
З XVIII ст., коли замок став власністю родини Садовських, стару твердиню намагаються підлаштувати під нові реалії: перебудовують палац, перетворюючи дві башти у палацові ризаліти, а інші частини використовують як склади або господарські приміщення. Напевно, мешкати там все одно було не дуже зручно - з 1779 р. Садовські взагалі здали фортецю в оренду австрійському уряду. В замку розмістилися склади і часом в'язні.
В 1809-1815 рр. Чортків і околиці потрапляють у межі Російської імперії. Поблизу замку будуються великі казарми для солдатів. Росіяни збудували - росіяни й зруйнували: комплекс було підірвано у липні 1917 р., коли російські війська відступали з Чорткова.
Вже в середині ХІХ ст. Садовські збудували великий палац на правому березі річки. Фортеця в якості резиденції вже не підходила. У 1863 р. в замку були ув'язнені інтерновані до Австрійської імперії польські повстанці з підвладних Росії теренів.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенді, таємниці
Історія Теребовлянського замку бере свій початок ще в ІХ ст., тож він є одним із найдавніших замків України.
У період між 1066 - 1125 рр. його збудував князь Василько Ростиславович. У 1360 році галицькі землі були захоплені Польщею і тоді на місці замка князя Василька було збудовано інший замок із житловими приміщеннями.
Будівля неодноразово зазнавала татарських нападів, тому через 170 років вона стала непридатною для оборони міста. У 1534-му році замок було відновлено, однак численні напади татар знову зруйнували його. У 1630-х роках теребовлянський староста Олександр Балабан почав будівництво більш могутньої фортеці. Зовнішні риси саме цього періоду й збереглися в наш час. В 1648 році українські козаки звільнили Теребовлю від польських військ, і замок став важливим прикордонним пунктом. Однак фортеця знову й знову зазнавала нападів. Протягом XVIII—XIX ст. замок залишався без нагляду й майже повністю був зруйнований — від будівлі залишилися лише нижні частини мурів. В 1930-х роках з ініціативи польської влади в замку були проведені реконструкційні роботи. Після Другої світової війни Теребовлянський замок тривалий час був у запустінні.
Нова історія фортеці почалася у 2008 році, коли Кабінет Міністрів України вніс її до до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Зараз Теребовлянський замок — символ міста й одна із головних історичних пам’яток, що так вабить туристів.
-
ЗАМКИ УКРАЇНИ: історія, легенди, таємниці
Скалатський замок є рідкісним зразком оборонного комплексу Пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу на території України, що має правильні геометричні форми.
Перші згадки про укріплення Скалата відносяться до 1503 року. Ймовірно, тоді це була дерев'яна фортеця з земляними валами. Нинішній кам'яний замок у Скалаті заклав у 1630 році галицький мечник Кшиштоф Віхровський. Замок він звів регулярний, майже квадратний у плані, оточений оборонним ровом. По його кутах розташовані п'ятигранні чотириярусні вежі з бійницями у формі замкових щілин. У підвали веж можна потрапити через тунелі.
Скалатський замок постраждав під час Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та під час польсько-турецької війни 1672-1675 років, у наслідок чого втратив оборонне значення. Лише наприкінці ХVІІІ століття його відбудувала нова господарка Марія Шиніонова з роду Водзіцьких. Вона розпорядилася прибудувати до східної стіни двоповерховий палацовий корпус та пишно оформити в'їзну браму (не збереглися).
Наприкінці ХІХ століття коштом графа Моріца Розенштока (Ростоцького) архітектор Теодор Маріан Тальовський зі Львова реконструював у неоготичному стилі башти та замковий костел. Споруди сильно постраждали під час двох світових воєн. У 1960 році було проведено консервацію руїн. Лише після того, як Скалатський замок увійшов до складу Національного заповідника "Замки Тернопілля", розпочалася його реставрація.
Зараз територія та збережені споруди замку розчищені, над вежами зведено шатрові перекриття, через оборонний рів перекинутий дерев'яний міст, центральна частина подвір'я замощена бруківкою. У двох вежах відкрито картинну галерею і та історичну експозицію, де можна побачити вогнепальну фортечну зброю XV-XVII століть.
У підвалах облаштовано експозицію замкової в'язниці. На оборонних мурах прокладено пішохідні обхідні доріжки для огляду панорами замку та містечка.
Проводяться тематичні фестивалі з лицарськими боями.
- Laat meer zien
