Afleveringen
-
Українська мова настільки багата, що ми можемо собі дозволити ставити крапки не лише над «І», а й над «Ї». У цьому контексті особливо цікаво спостерігати за росіянами, які теж щось розставляють над своїм безкрапочним «И».
Тим часом наша «Ї» завдяки своїй унікальності та відмінності від російської абетки стала своєрідним символом національного спротиву.
Літера «Ї» пережила багато, а тепер стала одним із символів свободи. І зараз одна із наших місій, як писав Іван Малкович, – «захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви «ї».
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Навіть в незалежній Україні наша мова не завжди почувалася ок. Агресор не припиняє мовну боротьбу і зараз. Намагається викорінити українську на тимчасово окупованих територіях.
Тож ми маємо пам’ятати, що мова – завжди на часі і завжди має значення.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Zijn er afleveringen die ontbreken?
-
Агатангел Кримський вважав, що в Україні принципово необхідно спілкуватися українською мовою. Для себе видатний вчений свідомо обрав українську: і для спілкування, і для наукової роботи, і для творчості.
Він як дослідник мов відстоював тезу, що українська існувала вже в XI столітті «як яскраво індивідуальна одиниця».
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Лебійська мова — професійна лексика незрячих народних виконавців. Ця мова проіснувала щонайменше до 30-х років.
При цьому немає жодного указу чи розпорядження про заборону лебійської. Але у цій історії мова померла буквально разом із кобзарями та бандуристами.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Чому українці з дитинства без свідомого вивчення розуміли російську мову? Це наслідок імперської та радянської політики агресора, де нам впарювали про спільність народів, культур і мов.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Євген Тимченко все життя досліджував українську мову. Написав цілий стос праць про фонетику, граматику, лексику, діалекти та історію нашої мови. Все це радянська влада вважала націоналізмом. Тому у 38-му році Тимченка заарештували, а згодом – на 5 років відправили у заслання.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Новий правопис — це повернення до українських мовних традицій. Він більш притаманний та рідний українській мові, аніж попередній. Адже протягом багатьох років українська мова зазнавала утисків, штучно спрощувалася та підлаштовувалася під норми російської.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.
-
Сотні українських слів зазнали репресій. Радянська влада змінювала цілі слова, вилучала зі словників те, що не подобалось.
Список зібраний у праці «Реєстр репресованих слів» дослідниці Орисі Демської-Кульчицької. Тоталітарна машина не просто гальмувала розвиток нашої мови, а просто-таки відкидала прогрес на багато років у минуле.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Лінгвоцид щодо української мови – це цілеспрямована державна політика всіх режимів агресора – царського, більшовицького, радянського і зрештою російського.
Після проголошення незалежності України Росія не відмовилася від політики знищення українців та української культури. Окупанти активно запроваджують російську мову, законодавство та свої порядки на захоплених українських територіях. А будь-які прояви українського тотально нищаться.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Заборона Ґ – це лише маленький штрих до тієї кампанії, яку спрямовували на знищення нашої мови. Тому зараз навіть вживання Ґ замість Г, де це доречно, – наша підтримка автентичних українських мовних традицій.
«Українізейшн: (за)боронити мову» реалізовується за підтримки Українського культурного фонду. -
Збагачуйте та урізноманітнюйте свою українську, доповнюючи її фразеологізмами. Іван Франко писав, що це – скарби нашої мови й народного досвіду.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Скрябін – Вечірня газета
► YAKTAK, Jerry Heil – В пустій кімнаті
► МЕРІ та Віктор Винник – Хай все буде так
► ФІОЛЕТ – Сансара
► Мята – Зима
► Бумбокс – Люди
► Був'є – Скажи мені слова
► ТНМК – Історія України за 5 Хвилин
► Жадан і Собаки – 10 праведників
► Океан Ельзи – Mickey Mouse
► Mad Heads – Надія є
► Фіолет – Мій вибір
► Антитіла – Я не забуду першу ніч
► MONATIK – Те, від чого без тями
► СКАЙ – Подаруй світло
► Наталка Карпа – Літо-літо
► O. Torvald – Десь не тут
► Dorofeeva – Крапають
► Аркадій Войтюк – Не рідні, але й не чужі
► Дмитро Гнатюк – Ніч яка місячна
► Lama – Ангел
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
Дискусію про фемінітиви пропонуємо починати й завершувати фактом, що вони завжди були в українській мові. Якщо фемінітиви видаються вам незвичними та дивними, а подекуди навіть смішними, то це тільки через те, що у нас їх свого часу забрали. І чим більше ми зараз будемо повертати їх у вжиток, тим унікальнішою і різноманітнішою, гнучкішою і прогресивнішою буде українська мова.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Гайдамаки – Осінь літу наснилась
► Жадан і собаки – Come on, man!
► ТІК – Вчителька
► Курган Feat. Agregat – Вчителька Моя
► ФІОЛЕТ – Сила
► Тарас Петриненко – Останні теплі дні
► KOLA – Прохана гостя
► MELESHKO – Не зли дівчат ЗСУ
► ХАС – Нема питань
► VovaZiLvova – Душевний вайб
► ТНМК – Все по 8 грн
► Karta Svitu – З кожної праски
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
Говоримо про кальку або запозичення з російської мови. Росіянізми – це як погані звички: вони засмічують нашу мову й заважають нам звучати вишукано.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Юлія Думанська – Я би чекала
► АнтитілА – Моє
► Воплі Відоплясова – У клубі рок
► Скрябін – Маршрутка
► Брати Гадюкіни – Злидні
► Один в каное – Хуанхе
► Один в каное – У мене немає дому
► Монатік – Мріяти не шкідливо!
► Захар – Фінальні титри
► ФІОЛЕТ – Можемо
► KOLA – Біля серця
► Kishe – До весни!
► O. Torvald – Зловживай
► ТНМК – Восени
► Без Обмежень – До небес
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
Короткий екскурс зимовою лексикою. У цьому епізоді разом з нами: білі мухи, зимний чи зимовий, приморозки чи заморозки, сніжний чи сніговий, ожеледь чи ожеледиця і багато іншого.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Арсен Мірзоян – Почуття (Ворони)
► Тартак та Дует Світязь – Ні, я не ту кохав...
► Флайза – Наворочено-Різдвяна
► Океан Ельзи – Джульєтта
► Друга ріка – Кінець світу
► Klavdia Petrivna – Тишина
► Скрябін – Щось зимно
► Христина Соловій – Fortepiano
► Океан Ельзи – Кавачай
► СКАЙ – Як мене звати
► Юрій Гнатковські, Юлія Лорд – Зимно там
► Бумбокс – Нездара
► Vivienne Mort – Темно
► Арсен Мірзоян – Зимовий пляж
► ТНМК – Гранули
► Біла Вежа – Давай!
► Мотор'ролла – Пригадай
► Ла-Манш – Погляд
► Наталка Карпа, Андрій Заліско – Різдвяно-новорічна
► Тартак – Люта зима
► Vivienne Mort – Musikapi
► Христина Соловій – Любий друг
► Павло Зібров – Снігова королева
► MamaRika & DOVI - Достатньо
► СКАЙ – Ваніль
► ТІК – Вчителька
► Ірина Федишин – Коляда моя
► Тартак – Зимаматимачеха
► Юрій Гнатковські, Юлія Лорд – Це зима
► Бумбокс – Зима
► Ґринджоли – Разом нас багато
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
Раз і назавжди запам'ятовуємо: «за кордоном» чи «закордоном», «додому» чи «до дому», «на дворІ» чи «надвОрі»?
У випуску використані музичні фрагменти:
► Epolets – Море
► Н.Три – Палаюча квітка
► Krutь – В містечку малому
► Океан Ельзи – Я їду додому
► Скрябін – З Новим Роком і Рождеством
► Друга Ріка – Вже не сам
► Lama – Мені так треба
► Epolets – То Різдво
► Крихітка – Рецепт
► MAX BARSKIH – Чекай мене
► Tayanna – Дороги
► ТНМК – Там, де ти тепер
► KALUSH, Skofka – Додому
► Wellboy – Додому
► Джамала – Шлях додому
► АнтитілА – Олена
► Ірина Федишин – На Різдво!
► Enej – Біля тополі
► KOLA – Цінувати життя
► ТІК – Свєта
► Тартак – Зимаматимачеха
► KALUSH – Вірус
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
Часто неправильні наголоси – справа звички. Сьогодні пройдемося поширеними випадками порушення правил орфоепії, зокрема, з'ясуємо: спинА чи спИна, кіломЕтр чи кілОметр, тЕчія чи течіЯ.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Один в каное – Румба
► Христина Соловій – Любий друг
► Океан Ельзи – Сонце
► Скрябін – Дельфіни
► thekomakoma – Родина
► ENLEO – Sweater Weather
► ONUKA – Svitanok
► SHUMEI – Вище хмар
► Quest Pistols – Ти неймовірна
► Крихітка – Спорт
► O. Torvald – Я повернусь
► Тарас Чубай – Нестримна течія
► Pivovarov – Дежавю
► The Hardkiss – Маяк
► MAX BARSKIH – Знайти себе
► NK, SWOIIA – Сяйво
► Океан Ельзи – Компас
► KOLA – Лину
► Ірина Білик – А я пливу
► Alekseev – А я пливу
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
Цей випуск буде дуже різнобарвним, адже у ньому говоримо про кольори. Відповімо на такі дилеми: Кольоровий чи колірний? Голубий чи блакитний? Оранжевий чи помаранчевий? Хакі чи гакі? Як назвати колір цегли? Як запам'ятати кольори веселки? А ще дізнаємось, що таке гіперпуризм та мнемонічні фрази.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Скрябін – Кольорова
► Океан Ельзи – Не твоя війна
► Бумбокс – Одна
► MELOVIN – З тобою, зі мною, і годі
► Kishe, Алібі – Вогонь сердець
► Мотор'ролла та Тартак – Я не бачу кольорових снів
► DOROFEEVA – Різнокольорова
► Pianoбой – Полуничне небо
► DZIDZIO – Моя любов
► Skofka – Форт Буаяр
► The Hardkiss – Жива
► Без Обмежень – Мамині слова
► Ірина Федишин – Хочу на Мальдіви!
► O. Torvald – Стій!
► Тартак та Дует Світязь – Ні, я не ту кохав...
► Плач Єремії – Я піду в далекі гори
► Олександр Пономарьов – А ти просто кохай
► МЕРІ – Мерідіани
► Бумбокс – Рожеві сиропи
► Натоліч – Прометей
► Друга ріка – Алло
► Карна – Маленька
► Lama – Між зорями
► ТІК – Помаранчеві сни
► ФІОЛЕТ – Бережи себе
► Lюk – ТіВі
► Бумбокс – Якщо
► Мертвий півень – Фаустове свято. Ніч
► Арсен Мірзоян – Херсон – це Україна!
► MetaMoreFozzey – Пісня Пацифіста
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
У цьому випуску йдеться про відсотки та проценти. У вжитку чуємо і так, і так. Побутує думка, що відсоток казати більш правильно, мовляв, процент – це калька з російської. З'ясовуємо, правда це чи ні.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Бумбокс – Концерти
► Скрябін – Глобус
► Тартак – Без тебе
► Kalush Orchestra – Shtomber Womber
► OLIVAN – Охоронець
► Крихітка – В епіцентрі
► СКАЙ – Забери
► Alyona Alyona – Обіцянки
► Karta Svitu – Лопес
► MOZGI – 999
► Олександр Пономарьов – Інша
► Нумер 482 – Прошу, не грай!
► Бумбокс – Твій на 100%
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
«Час – це гроші», – відомий афоризм люблять цитувати бізнес-коучі, автори мотиваційних книг і звичайні люди, які цінують свою роботу. Ми ж хочемо подивитися на ці два поняття з точки зору лінгвістики. І сьогодні з'ясуємо правильні наголоси при відмінюванні слів: чАсу чи часУ, грОшей чи грошЕй?
У випуску використані музичні фрагменти:
► KOLA – Чи разом?
► Pianoбой – Вітчизна
► Арсен Мірзоян – Листя жовтня
► АнтитілА – TDME
► Океан Ельзи – Вставай
► Lama – Ангел
► Тартак – Жити
► Мері – Місто
► Злата Огнєвіч – Солодка кара
► Артем Пивоваров – Говори
► 5 Vymir – Холод у волоссі
► Друга ріка – Не треба
► O. Torvald – Два Нуль Один Вісім
► Щедрик
► Аркадій Войтюк – Алло, алло…
► Фіолет – Трохи тепла
► Скрябін – Я сховаю тебе (Любов)
► Бумбокс – Твій на 100%
► Лісапетний батальйон – Лісапед
► Ол.Ів.'Є – Грошей нема і не буде
► СКАЙ – Будь зі мною
► ADAM та SHMELJA – Вщент
► O.Torvald – Бий (Україна)
► Христина Соловій – Коала
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. -
Створюється помилкове враження, ніби слово «даний» робить висловлювання соліднішим та переконливішим. Але це той випадок, коли помилка переросла в канцеляризм, якого, звісно, варто уникати.
У випуску використані музичні фрагменти:
► Макс Пташник – Поки ніхто не бачить
► ТІК – Абонент
► Полюси – Ваш абонент
► Олександр Пономарьов – Варто чи ні
► KALUSH, Jerry Heil – Хвилі
► Тінь Сонця – Меч Арея
► Степан Гіга – Цей сон
► Океан Ельзи – Той день
► Марічка Бурмака – Той, той
► Monatik & Ніна Матвієнко – Цей день
Цей подкаст створено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст подкасту є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу. - Laat meer zien
